ШКЛЯР Василь – Залишенець Posted on by / 0 Comment Крук… Богдан Крук – так і польською мовою буде. … «Крук! … Крук!» –
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Крик уявлявся мені круком… … і навіть уявити крик в образі крука? … Може, лежить він непогребений серед поля і круки викльовують йому очі? … Кожного дня на наших воротях сідає крук. … Телеграма впала чорно, як крук підстрелений.
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment А крук – самітник. … Спитати б цього крука, він крук старий, набачився всього,- чи думав Байда про такого внука, що зрадить славу прадіда свого?!
Психіатрія. Курс лекцій. Навч. посібник Posted on by / 0 Comment М., Крук И. … М., Крук И. … Крук, Л.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment А скiльки тут шуму всiлякого, птахи лiтають помiж гiлляччям, шмигають дикi голуби, десь вистукує дятел в дупляву липу, десь дзвiнко i лунко кряче крук… Рано чи пiзно завжди почуваєш тут ту стукотнечу, те крукання, те воркотання.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Думки стеряли свiй покiй i носилися над ним, як тi чорнi круки, почувши здобич, каркаючи та вигукуючи про одно тiльки нещастя.
Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ Posted on by / 0 Comment Над натовпами війська чорними хмарами крутилися круки, чуючи собі скоро велику здобич, а з-позаду війська до його табору щоночі підходили цілі табуни голодних вовків, отруюючи повітря своїм огидливим виттям.
КОСТЕНКО Ліна – Берестечко Posted on by / 0 Comment На рукаві то крук, то сокіл. … Але ж проливши стільки тої крові, уже б їм личив двоголовий крук!
100 найвідоміших образів української міфології Posted on by / 0 Comment Сороки-ворони Сороки й ворони (гайворони, круки та галки) належать до так званих “нечистих”, чорних птахів. … Відьму можна впізнати по тому, що крук сидить на її хаті. … Чоловіки приносили вбитих і прив’язаних до тичок шуляків та круків, жінки піднімали їх високо вгору і прямували до лісу.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Навіжена Posted on by / 0 Comment Неначе посередині стоїть копиця сіна, і либонь ворона чи крук сидить на копиці; надісь крук!- обізвався Бичковський, лупаючи трохи вже п'яними очима.
