ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Жив у ньому попри біль та втому тонкий, радісний настрій – світ почав легенько крутитися перед ним. … Хотілося муркотіти й крутитися, хотілося, щоб синьо світилося від доброї погоди вікно і щоб падало в її кімнату сонце. … Але йому пахло м’ятою, і він вибачив ці крики й плювання – в голові повільно почали крутитися обручі.