Результати пошуку слова: Кулик

– запитала Кулик у кабінеті. пробурмотіла Кулик. – Кулик слухає. Слідча Кулик трималася з начальством сторожко й холодно-ввічливо. А пліткарі пояснювали певну стриманість Криворучка в присутності Кулик тим фактом, що не у кожної твоєї підлеглої чоловік працює в Адміністрації Президента.

Стояла’ тиша, і Федір Кулик намагався її не порушити. Кулик гнав каюка, тримаючись подалі від червоної стежки, яку прослав місяць уздовж лиману. Кулик випустив весла, і вони повисли на уключинах. Там, на нараді в барона, Кулик познайомився з братом Татарки – білим полковником.

множина називний Кули́к Кулики́ родовий Кулика́ Куликі́в давальний Кулико́ві, Кулику́ Кулика́м знахідний Кулика́ Куликі́в орудний Кулико́м Кулика́ми місцевий при Кулико́ві, Кулику́ при Кулика́х кличний Кулику́, Кули́к Кулики́ *

…соро́ки, кули́ків-соро́к орудний кулико́м-соро́кою кулика́ми-соро́ками місцевий на/у кулико́ві-соро́ці, кулику́-соро́ці на/у кулика́х-соро́ках кличний кулику́-соро́ко кулики́-соро́ки

кулика́в кулика́ли жін. кулика́ла сер. кулика́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник кулика́вши

куликі́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

кулико́вицький – прикметник відмінок однина множина чол.

Кулико́вський – прізвище відмінок чол.

куликну́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив куликну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа куликні́мо, куликні́м 2 особа куликни́ куликні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа куликну́ куликнемо́, куликне́м 2 особа куликне́ш куликнете́ 3 особа куликне́ куликну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Кулики́ – множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Кулики́ родовий Куликі́в давальний Кулика́м знахідний Кулики́ орудний Кулика́ми місцевий на/у Кулика́х кличний Кулики́