Результати пошуку слова: Кум-кум

Кумичка

Posted on by / 0 Comment

куми́чка – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний куми́чка куми́чки родовий куми́чки куми́чок давальний куми́чці куми́чкам знахідний куми́чку куми́чок орудний куми́чкою куми́чками місцевий на/у куми́чці на/у куми́чках кличний куми́чко куми́чки

Кумпанія

Posted on by / 0 Comment

кумпа́нія – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний кумпа́нія кумпа́нії родовий кумпа́нії кумпа́ній давальний кумпа́нії кумпа́ніям знахідний кумпа́нію кумпа́нії орудний кумпа́нією кумпа́ніями місцевий на/у кумпа́нії на/у кумпа́ніях кличний кумпа́ніє* кумпа́нії* [діал.]

ФРАНКО Іван Якович – Украдене щастя

Posted on by / 0 Comment

Настя з Анною коло печi; вона вiдсипала собi також вареникiв i сiдає на припiчку, обернена до столу плечима.) Ну, кумо, помагай i ти! … Йой, кумо! … Та ти, кумо, мене не бiйся! … Ой, кумонько! … Ей, кумо, та не прикидайся, що нiчого не розумiєш. … Ви що се, кумо, говорите? … Кумо, бiйтеся бога, не говорiть сього!

Куманчик

Posted on by / 0 Comment

кума́нчик – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний кума́нчик кума́нчики родовий кума́нчика кума́нчиків давальний кума́нчику, кума́нчикові кума́нчикам знахідний кума́нчик кума́нчики орудний кума́нчиком кума́нчиками місцевий на/у кума́нчику на/у кума́нчиках кличний кума́нчику* кума́нчики* [рідко]