Результати пошуку слова: Кум-кум
Улас Самчук – Волинь
– Так ото, знаєте, куме…- невiдомо, чому Матвiй назвав Григорчука кумом,- отi ото чехи… Вони нас ограбували, так… Але вони нас i розуму навчили. … – Кум! … Вiн буде їсти рибу, а Хведот має прийти i питати: “Що ти, кумонько, їси?” А вiн вiдповiдатиме: “Рибу”. … А тодi Хведот: “То дай менi, кумонько, риби”.
МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне
– Ви б, Олексію Івановичу, стрічних кумів узяли,- радять йому добрі приятелі. … – Яких то стрічних кумів?-спитався’він. … – Таких: як знайдеться дитина, то вийти з двору й першого стрічного в куми запрохати. … Хіба дочці не можна З батьком кумувати? … – не второпав пан.- Я тебе до себе в куми прошу… Чув?