Результати пошуку слова: Кум

Кумець

Posted on by / 0 Comment

куме́ць – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний куме́ць кумці́ родовий кумця́ кумці́в давальний кумце́ві, кумцю́ кумця́м знахідний кумця́ кумці́в орудний кумце́м кумця́ми місцевий на/у кумце́ві, кумці́, кумцю́ на/у кумця́х кличний кумцю́ кумці́

Кумичка

Posted on by / 0 Comment

куми́чка – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний куми́чка куми́чки родовий куми́чки куми́чок давальний куми́чці куми́чкам знахідний куми́чку куми́чок орудний куми́чкою куми́чками місцевий на/у куми́чці на/у куми́чках кличний куми́чко куми́чки

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Від річки кумкали жаби, а навдокіл заливалися натхненно цвіркуни. … Він милувався на ту її кумедну зарозумілість, а бабця, побачивши отаке її обличчя (в цей час Галя будила її, щоб перейшла в постіль), лякалася: чи не проспала вона за цей короткий час чогось важливого. … – А звичай велить, щоб запросити в куми першого стрічного.