Семен Скляренко – Володимир
– Адже нині вечір Купала, а сидимо ми на тому ж місці, де колись зустріла Святослава… … Удалині запалились вогні, долинула давня пісня: Іде Купало, несе немало: меди і жито, прирост, присип; славим Купала, не спим до рана, не спи, дівчино, юнак не спить!.. … – Але ж вони стрибають через вогні в ніч язичеського Купала?! –