Результати пошуку слова: Купатися

Мабуть, через температуру води: вона була дуже тепла, і згодом ми помітили, що можна купатися дві або й три години підряд без ніякої шкоди, – – Сумирна порада купатися в холодній воді. Звичайно, я розумію, що купатися в морі або в річці зимової пори не дуже приємно, не те що нам було на Кораловому острові.

–  Я купатися не можу, – –  Чого ж тоді не хочеш купатися? –  Ну ось що, Іване: не хочеш купатися – справа твоя, але цю жилетку ми терпіти не можемо. – Ви що, теж купатися зібрались?

Вiн хотiв зо мною купатися, а я на нього наплювала: таке плюгавеньке та паршиве. Сайгор гадав купатися на тiм березi, де лементували пiдлiтки. Сеньоре, айда на ставок купатися. Вiн менi вiддає "своє право" купатися в калюжах крови?

Та коли вона прийшла купатися, я був зачарований, її голівка на довгій шиї виглядала, мов біла лілея. Виходить, Шері любила купатися пізніше, після всіх дівчат! Найчастіше ж намагалася приходити так, щоб купатися самій. Десь по дев’ятій годині, щоб я мала час викупатися й відпочити після роботи.

— Скоріше б літо — купатися тут є де! Правда, Лесю, будемо купатися? — Вони найбільше люблять купатися в місячні ночі». .

Насамперед Швейка роздягли догола, потім дали якийсь халат і повели купатися, по-дружньому вхопивши під пахви, причому один із санітарів розважав його якимись єврейськими анекдотами. Швейк відповів, що тут навіть краще, ніж у лазні біля Карлового мосту, й що він взагалі дуже любить купатися.

Сашко скулився на тачанці коло кулемета, він забув за дощ, йому мріялося, що рука старої Половчихи смиче його за чуба, навкруги берег, та навкруги море, і можна скупатися й не чекати кулі, і сітки сохнуть на приколах.

– Боже вас борони там купатися! А Джой, бачите, любив купатися в Осколi.

Коли хочеш стати графом і бути багатим, то гайда зі мною на озеро, будеш там купатися. Ввечері ти вже будеш там, а вночі, коли все затихне, прекрасна королівна піде купатися до купальні.

Отож, як тільки після нападів болю щось її зганяло з ліжка, йшла до ріки, і ніхто не тримав більше за руки, хіба жінки дивилися услід, приклавши долоні дашком до чола, та хтось із шкільників посміювався тихо: «Ади, солодка Даруся знов купатися йде».