Результати пошуку слова: Кухар

Кухарі́ – множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Кухарі́ родовий Кухарі́в давальний Кухаря́м знахідний Кухарі́ орудний Кухаря́ми місцевий на/у Кухаря́х кличний Кухарі́*

Ще там жили Перший і Єдиний міністр короля – Трюфель, королівський кухар добрий Медяник та королівська Донька мала Марципанка. Королівський кухар добрий Медяник прокидався до світ сонця і швиденько йшов у поле – збирати ті марципани, поки вони не зачерствіли від спеки. Гей, кухарю!

Після вечері слуги встали й подякували старому князеві й кухарям за вечерю. Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди. Військо на задвірках трохи вже не бунтується, що кухарі опізнились з обідом. Я кухарям утру носа! Кухарі подавали прислужникам одну потраву за другою.

Матінка, щоб добре їх пригостити, покликавши домашнього кухаря, наказали йому зарізати барана й приготувати що слід. Кухар так і зареготав. Коли додумалися й побачили, що вони сказали дурне й смішне, то махнули рукою, почервоніли, як вишенька, і пішли од кухаря.

Тим часом Россільйон устав з коня, велів покликати кухаря й сказав йому: –  Кухар узяв те серце і заходився його дбало готувати, прщ клавши все своє уміння: покришив його дрібненько, дода^ приправ усяких і підлеви – і справді ласа з того вийшлї штучка. На те кухар одповів приспівуючи: –