Skip to content кінець, смерть! …
Недавні сльози, а тепер удари молотком по цвяхах (так, пригадала Малуша, забивають віко над корстою: три удари – й кінець), все це, як не дивно, не збільшило вже, а ніби припинило її муку. …
Діла много, а сама я стара й немощна стала, чую вже й кінець свій, люди.