Skip to content – Серце холоне, коли подумаю, що наших лагідних, веселих гобітів тягнуть на прив’язі, немов худобу… Сонце підбилося до зеніту, потім почало схилятися на захід. …
– Накоїли лиха, тепер допомагайте лагодити. …
сказав Саруман з тою ж лагідністю. …
– Він немов виріс, став і грізнішим, і лагіднішим, і веселішим, і серйознішим. Чи не пора вже лагодити обідати? …
І пан Симеон, дожидаючи їх, ходить біля школи, лагодячись на похорони і споминаючи про кутію з медом, та пильненько призирається на двір старого Кирика, що вчора вже і маслосвятіє над ним правили, так чи не куриться в нього з труби, що, може, вже і обід варють, коли вже він вмер; так ба! – не вспів озирнутись, як повернуло на негоду… Увосени, тільки що позвозив додому Чіпка хліб з поля й лагодився молотити, сам собі міркуючи, як тепереньки бачитись з Галею, – …
ти, Гершку, нашого не схочеш… Виліз з-за столу,, береться за шапку, лагодиться з хати… – …
За віщо ти нас лагодишся вбивати?.. 