СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський Posted on by / 0 Comment Щоб крiс добре нацiляв, треба пiймати гадину, взяти вiд неї язика, треба гадячого часнику, ладану i вершкiв iз дев’яти осик, вiдправити над цим дев’ять божих служб… А щоб крiс не гримiв та марно не лякав звiра по горах, треба в мартi забити гадину, висушити…
Валеріян Підмогильний – НЕВЕЛИЧКА ДРАМА Posted on by / 0 Comment Велика ідея боїться аналізу, як міфічний чорт ладану.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Кажуть, «тітка» боїться не так ладану, як смирни або свячених маковійових Петрових батогів… Цe зело дуже помічне, кажуть… Уласевич витріщив очі й тільки здвигнув плечима, слухаючи про Петрові батоги.
БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX Posted on by / 0 Comment Ввечері отець служив там, всотуючи неповторні пахощі старого дерева, просякнутого за сторіччя ладаном і сонцем.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment Про обґрунтованість цієї легенди свідчив той факт, що повоєнні провідники боялися служби у СВ-вагонах на Москву, як чорт ладану.
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Кінчилися ваші бали, панно Маріє Жулавська, і молодий поручик, що в ладанці носить віхтик вашого вельможного золотого волосся, вмирає від холери в епідемічному барані станції Христинівка; з його тіла витікає рідина, схожа на рисовий відвар, а разом з нею – життя.
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment “Лоно твоє — сад гранатових яблук, з плодом досконалим, кипри із нардами, нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами…”
КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться Posted on by / 0 Comment Лампадка потроху чаділа, й пахло ладаном.
МИРНИЙ Панас – Повiя Posted on by / 0 Comment Дим вiд ладану хмарами носився понад головами, синiв у потемнiлiй оселi, з закапелкiв доносився кашель.
