ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
– Ходімо, сину, до коваля, хай закує тебе в ланцюги, а тоді підемо, куди хочеш. … Лаврентій узяв того ланця в руку. … Лаврентій смикнув за ланцюга і повів. … Святоша струснув лантухом, а я йому завдав. … Отрок кинув і собі лантуха на плечі і побіг за Святошею. … Виходив він із лантухом спозаранку, і вслід за ним вилітав чорногуз.