БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
З хрестів звисають золоті нитки ланцюгів, припинаючи кінці тих хрестів до бань. … Так, умерти з холодним і безмежним презирством до всіх них, що обернули його життя на довгий ланцюг страждання, й наруги, й нестерпної нудьги. … Десь гуділо, брязчало ланцюгами, порскало. … А тоді наступив на лантух ногою й одним махом роздер його надвоє.