Результати пошуку слова: Лелека

Боцюн

Posted on by / 0 Comment

боцю́н – іменник чоловічого роду, істота (лелека) відмінок однина множина називний боцю́н боцюни́ родовий боцюна́ боцюні́в давальний боцюно́ві, боцюну́ боцюна́м знахідний боцюна́ боцюни́, боцюні́в орудний боцюно́м боцюна́ми місцевий на/у боцюно́ві, боцюні́ на/у боцюна́х кличний боцю́не боцюни́ [діал.]

ГОНЧАР ОЛЕСЬ – СОБОР

Posted on by / 0 Comment

Зачувши людину, замушкотить на соборі плавнева лелека, що вимостила собі гніздо в риштованні, обкинутому довкола однієї з бокових бань. … І хоч плавнева лелека не одних лелечат висиділа в тому бутафорському риштованні, Лободі це не дошкуляє і службовим справам його ніскільки не зашкодило: скоріше навпаки.

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

(На дощi лелека вбирає в шию голову i нижче. … …Старий газетяр виходив за квартали й брiв бездорiжжям, на пiвнiчно-захiднi межi – туди, де стояв, як лелека, пiдбитий бурею дуб. … Старий газетяр покiрно брiв у навiщоване: iшов туди, де стояв, як лелека, пiдбитий бурею дуб. … Лелека принесла на крилах?

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013

Posted on by / 0 Comment

У такому випадку вставне слово відокремлюються разом із цим членом, але не відділяється комою від нього: Лелека, очевидно рятуючи себе, полетів геть і забув про родину (вставне слово очевидно стоїть на початку дієприслівникового звороту й виражає припущення щодо додаткової дії, вираженої дієприслівником рятуючи).

Михайло СТЕЛЬМАХ – Чотири броди

Posted on by / 0 Comment

Лелека змахнув крилами і злетів у вологі, мінливі шовки неба, яке не знало, що йому робити: чи посіяти дрібний без грому дощ, чи пошукати заблукало сонце. … — І пішла до хати, хапаючись руками за дитячу одежу чи за своє серце, а на хату опустився лелека.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Простерлося над ним високе небо, дзвеніли жайворонки, кущ уже був обплутаний вересневою павутиною, сюрчали коники, швидко пролетіла зграя горобців, великий лелека проплив над головою, виставивши довгого дзьоба. … Лелека пив воду, а він зазирав до того джерела, безсило черкаючи долонями прохолодну вільгість.