Результати пошуку слова: Личко

Озирнулась, глянула на його веселими очима, усміхнулась свіжим, молодим личком. … Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чолі; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного хмелю спадали на біле, рум’яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові, чорні, –

Маленький торс, змережаний блідими прожилками, напружився, і всі побачили пласке личко без очей, із зяючими ніздрями й чимсь пошарпаним, схожим на перекушений язик, у тому місці, де в людини рот. … Він ворушив у повітрі вузлуватими пальчиками, а його пласке личко, опущене вниз, тряслося.

раз на її личко. … Але я не певен, чи є підстави твердити, ніби мисливець так уміло орудує рушницею або менше добуває дичини тільки тому, що він зупиняється біля кожного стрічного джерельця і видивляється на власне личко у воді. … – вигукнула Джудіт, вистромивши гарненьке личко з-за дверей. 

Це була дівчина невисокого зросту, з рівним ясним волоссям, синіми очима і гарненьким округлим личком. … Тоді торкнув її брови, личко і вказівним пальцем повів по губах. … Мала ясне кучеряве волоссячко, сині очі, подовгасте личко й гострий носик. … У неї були тільки приємне личко й усмішка, а все інше нічим притягаючим не виділялося.

— перервала нарешті мовчанку Текля, одвернувши зашаріле личко од Вероніки. … Бліде личко її ще більше поблідло, темні вії закрили очі. … Але крик все-таки вирвався, коли дівчинка обернулася до неї личком: Сара впізнала в ній Естерку, дочку жебрачки, яка врятувала її від смерті.

В сліпучо – білій сорочинці воно спало сидячи, припавши солодко зарожевілим личком до ковальського фартуха, як до материних грудей. … Перед ним сиділа людина з лисячим личком, людина з волі – така благовида, така солоденька, чепурненька, свіженька. … – звернувся Сергєєв до людини з лисячим личком чемно.

І лише тепер Сивоок нарешті почав повертатися на землю, виразно побачив калік і старців, юродивих і біснуватих, побачив ображене личко свого товариша, йому жалко стало Лучука, захотілося, щоб і він відчував те саме, що він сам, Сивоок по-змовницькому відвів побратима трохи вбік, далі від крикняви й штовханини, запропонував: –

Довгеньке Масюкiвнине личко з чорними бровами, з рум'янцями на щоках, з великими карими очима пригадувало цвiт червоної зiрки мiж зеленим бадиллям. … Вiн ще раз виглянув з-за грушi, i через вишневий лист забiлiло личко, зачервонiв роток, свiжий, наче стигла вишня.

… 105 Личковах В.А. … … 105 Личковах В.А. … УДК 316.7 Личковах В.А. … Личковах В.А. … Личковаха]. – … Личковах В. … Личковах. … Личковах В. … Личковах. … Личковаха]. – … Личковаха]. –

По сім слові колишня королева сіла; Неїфіла трохи аж почервоніла од тої шани, що їй отеє дано; личко їй пашіло, мов свіжа троянда квітнева чи майова на схід сонця, а очі хороші, трохи опущені, блищали, неначе тая вранішня зоря. … По сій мові вона знов заплакала і припала личком до Салабаетта.