ШЕКСПІР Вільям – Сонети
Природа щедра, та красу не в дар, А в позику лише дає людині. … Метавсь митець і малював, що міг, Лише до серця не знайшов доріг. … До тебе вихор хай мене нестиме, Неначе з гір нестримний водоспад, Удари буду сипати, як град, Лише б стихію підігнати ними. … Тепер старчиха знічена вона, Лише з твоєї жебрає скарбниці.