ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ
СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ
СИСТЕМИ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО
ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ:
ЧИННІ ПРАКТИКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
1 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 1
Звіт написано експертами WWF-Україна, 2020
Фото на обкладинці: © Анна Семенюк
Графічний дизайнер: Ольга Павленко
Рекомендовано цитувати: WWF-Україна, 2020. Залучення зацікавлених сторін
до FSC-сертифікації cистеми ведення лісового господарства в Україні: чинні
практики та рекомендації
Лісовий напрям WWF-Україна спрямований на покращення управління
лісами — як локально, так і на загальнонаціональному рівні, —
і впровадження принципів сталого лісового господарства
для ощадливого, раціонального і невиснажливого використання
лісових ресурсів: це дозволяє зберігати біорізноманіття і, водночас,
використовувати та розвивати економічний потенціал лісів,
дбаючи про їхнє подальше відновлення.
Польові дослідження 2018 року в одному з поліських лісгоспів. За поданням WWF Україна ділянка отримала охоронний статус
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 2
ВСТУП
У 1999 році розпочалася процедура сертифікації чотирьох
поліських лісгоспів за регламентом Forest Stewardship
Council (FSC , або ЛОР — Лісова опікунська рада)1
. З того
часу FSС-сертифікація — єдина діюча в Україні система
добровільної сертифікації лісогосподарських підприємств
— набула значного поширення в країні, охопивши близько
44% її лісів (135 чинних сертифікатів лісоуправління (FM/
CoC) станом на квітень 2020 року2
). Україна за площею FSС-
сертифікованих лісів є одним із лідерів у Європі, посідаючи
четверте місце (без урахування Російської Федерації), і
позитивна динаміка цих показників зберігається3
.
© Андрій Плига
Чому добровільна сертифікація ведення лісового
господарства стала такою поширеною в Україні? Більш
ніж 75% утримувачів сертифікатів FSC стверджують,
що розпочали процедуру через підвищений попит на
сертифіковану лісопродукцію4
. Дослідження, проведені
в Україні, свідчать про те, що головною причиною
отримання сертифіката FSC є вимоги споживачів5
.
Отже, наявність сертифіката FSC дає його власнику
певні ринкові переваги, що й пояснює затребуваність
сертифікації.
4 FSC Annual Report, 2010.
5 https://www.slideshare.net/fsc_ukraine.
1 http://sfmu.org.ua/files/Rekomendaciji.pdf.
2
https://ua.fsc.org/preview.2020.a-954.pdf.
3
FSC Facts & Figures, May 6, 2019.
Стенд із розміщеною на ньому інформацією про сертифікацію підприємства
3 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 3
FSC-СЕРТИФІКОВАНІ ЛІСИ В УКРАЇНІ
(4,59 млн га або 44% лісових ділянок країни)
Дані станом на 01.04.2020
Джерело даних: FSC в Україні
Картографічна інформація: OpenStreetMap
ЛІСІВ В УКРАЇНІ Є СЕРТИФІКОВАНИМИ
44%
Згідно з процедурою, отримання сертифіката
лісоуправління FSC є можливим за умови відповідності
лісокористувача Принципам і Критеріям системи
ведення лісового господарства FSC6
. Така відповідність
встановлюється за результатами аудитів, які проводять
незалежні органи сертифікації. Станом на квітень 2020
року в Україні діяли три незалежних акредитованих
органи сертифікації, які у своїй роботі керуються
окремими тимчасовими Стандартами ведення лісового
господарства. Ці Стандарти являють собою доповнені
специфічними для України індикаторами Принципи і
Критерії FSC.
Сертифікація системи ведення лісового господарства
має свідчити про дотримання лісогосподарським
підприємством екологічних та соціальних вимог під час
господарської діяльності, зокрема заготівлі деревини.
Інакше кажучи, сертифікація засвідчує відповідальне
ведення лісового господарства, що досягається
шляхом увідповіднення економічним, соціальним та
природоохоронним вимогам, які містяться у Принципах
і Критеріях FSC. Окрім того, ряд сертифікаційних
процедур передбачають залучення зацікавлених сторін.
За визначенням FSС, зацікавленою стороною є «особа
або група осіб, чиї інтереси зачеплені веденням
лісового господарства»7
. Тож місцеві громади,
природоохоронні та інші неурядові організації (НУО),
науковці, представники бізнесу, будь-які інші особи та
їхні групи, чиї інтереси зачеплені веденням лісового
господарства тими чи іншими утримувачами сертифіката
лісоуправління FSС, можуть вважатися зацікавленими
сторонами.
Загальні Принципи і Критерії FSC передбачають
залучення зацікавлених сторін до розв’язання
конфліктних ситуацій, розробки довгострокових планів
управління лісами, виявлення та охорони особливо
цінних для збереження лісів (ОЦЗЛ8) тощо. Крім того,
зацікавлені сторони можуть долучатися до проведення
щорічних аудитів лісогосподарських підприємств як
зовнішні спостерігачі. Зазначені можливості для участі
зацікавлених сторін покликані зробити процедуру
сертифікації прозорішою, а разом із тим забезпечити
врахування позицій усіх зацікавлених сторін заради
отримання рівноцінних вигід від управління лісами.
Отже, ефективне залучення зацікавлених сторін є одним
із наріжних каменів якісного функціонування FSC-
сертифікації ведення лісового господарства.
У цьому звіті проаналізовані чинні практики залучення
зацікавлених сторін до процедури FSC-сертифікації
лісового господарства в Україні, а також викладені
рекомендації з покращення такого залучення.
© Анна Семенюк
75,1% і більше
50,1% – 75,0%
40,1% – 50,0%
30,1% – 40,0%
20,1% – 30,0%
10,1% – 20,0%
0,1% – 10,0%
Ч АСТКА F SC -СЕРТИФ ІКОВАНИХ ЛІСОВИХ ДІЛЯНОК
75,1% і більше
50,1% – 75,0%
40,1% – 50,0%
30,1% – 40,0%
20,1% – 30,0%
10,1% – 20,0%
0,1% – 10,0%
н е серти фіковано н е серти фіковано
Ч АСТКА F SC -СЕРТИФ ІКОВАНИХ ЛІСОВИХ ДІЛЯНОК
6
FSC Principles and Criteria for Forest Stewardship — FSC-STD-01-001 V5-2 EN. 7
Stakeholder consultation for forest evaluations — FSC-STD-20-006 (V3-0) EN.
8 Термін «особливо цінні для збереження ліси (ОЦЗЛ)» використаний у тимчасових
стандартах органів сертифікації, які діяли на момент розробки даного звіту.
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 4
Здійснене дослідження було спрямоване на узагальнення
чинних практик залучення зацікавлених сторін до FSC-
сертифікації лісового господарства в Україні з метою
розробити рекомендації з покращення заходів такого
залучення.
Дослідження проводилося на основі даних, отриманих
від утримувачів сертифікатів (лісогосподарських
підприємств), зацікавлених сторін, а також органів
сертифікації. Збирання даних відбулося за допомогою
спеціально розроблених опитувальників, надісланих
усім сертифікованим лісогосподарським підприємствам
(139 підприємств включно з учасниками групового
сертифіката), трьом органам сертифікації, а також 74
зацікавленим сторонам (Додаток 1). Серед останніх —
об’єднання громадян та окремі особи, пов’язані з лісовим
господарством, навчальні та наукові установи, установи
природно-заповідного фонду із власною адміністрацією,
а також обласні управління та департаменти природних
ресурсів або аналогічні їм органи, територіально пов’язані із
сертифікованими лісогосподарськими підприємствами.
Опитувальник для зацікавлених сторін також додатково
поширювався через соціальні мережі Facebook та Instagram.
Крім того, частина даних, зокрема від представників
місцевих громад, була отримана (доповнена) в ході
безпосереднього чи телефонного спілкування.
Питання опитувальника для утримувачів сертифікатів
стосувалися наявних переліків зацікавлених сторін та
досвіду взаємодії з ними. Опитувальник для зацікавлених
сторін містив питання, які дали змогу оцінити рівень
обізнаності з процедурами FSC-сертифікації та досвід
участі в них. Питання до органів сертифікації також
стосувалися наявного досвіду взаємодії із зацікавленими
сторонами. В усіх випадках опитування передбачало
можливість надання пропозицій чи зауважень щодо
залучення зацікавлених сторін.
Опитувальник для утримувачів сертифікатів був
заповнений частково або повністю 47 сертифікованими
лісогосподарськими підприємствами. Опитувальник
для зацікавлених сторін заповнили 36 осіб (у тому
числі під час безпосереднього спілкування), серед яких:
представники об’єктів природно-заповідного фонду —
31%, представники місцевих громад — 28%, неурядові
організації та окремі активісти — 22%, науковці — 11%
та представники органів влади — 8%. Додатково були
проаналізовані окремі аспекти роботи 16 утримувачів
сертифікатів, випадково обраних пропорційно загальній
кількості сертифікатів, виданих кожним із органів
сертифікації. На жаль, важлива категорія зацікавлених
сторін — представники місцевих громад та органів
місцевого самоврядування — у більшості своїй не надали
детальну інформацію про свою участь у процедурі
сертифікації, хоча з деякими з них велося спілкування як
телефоном, так і особисто.
Усі зацікавлені сторони, органи сертифікації та
утримувачі сертифікатів, чиї дані наведені у звіті,
анонімізовані.
Обмеженість ресурсів WWF Україна та специфічний
характер проаналізованої інформації не дають змоги
статистично екстраполювати отримані дані на всю площу
сертифікованих лісів в Україні. Автори звіту роблять
рекомендації щодо залучення зацікавлених сторін до
FSC-сертифікації на підставі всіх розглянутих прикладів.
Важливо також зазначити, що окремі прогалини, наведені
нижче, не є прямим порушенням сертифікаційних вимог,
але пов’язані з недостатньо чітким формулюванням таких
вимог, можливістю неоднозначного їх трактування або
недостатньою врегульованістю окремих прав і обов’язків
учасників сертифікаційного процесу. Тим не менше,
вирішення таких проблем дозволить суттєво покращити
залучення зацікавлених сторін до FSC-сертифікації
системи ведення лісового господарства.
2. МЕТОДИКА ЗБИРАННЯ ДАНИХ ДЛЯ АНАЛІЗУ
© Ігор Гоцик
Один із авторів звіту під час підрахунку дерев, які, згідно з вимогами органу сертифікації, мають залишитися на ділянці після проведення рубки головного користування
5 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 5
3. РЕЗУЛЬТАТИ
Залучення зацікавлених сторін до управління лісами
є однією із сильних сторін FSC-сертифікації, і воно
покликане забезпечити прозорість і довіру до самої
процедури, врахування різних інтересів, сталість
ведення лісового господарства. Дані, отримані під час
дослідження, засвідчили потребу в покращенні процесів
залучення зацікавлених сторін. Для прикладу: серед
36 зацікавлених сторін, які заповнили опитувальник,
лише 12 у той чи інший спосіб залучалися до
сертифікаційних процедур. До того ж незначна кількість
зацікавлених сторін, які заповнили опитувальник,
може опосередковано свідчити про слабке їх залучення.
З-поміж 47 сертифікованих лісогосподарських
підприємств, які заповнили опитувальник, лише
половина (23) зазначили, що на їхніх аудитах були
присутні зовнішні спостерігачі. З огляду на тривалу
роботу FSC-сертифікації в Україні ці цифри вказують
на недостатнє використання зацікавленими сторонами
сертифікаційних інструментів.
Отримані в ході дослідження дані вказують на
існування трьох основних проблем, що негативно
впливають на залучення зацікавлених сторін до
сертифікаційних процедур:
1. Загальнонаціональні проблеми
функціонування лісової галузі та розвитку
громадянського суспільства.
2. Недостатня поінформованість зацікавлених
сторін про можливості, що їх надає FSC-
сертифікація.
3. Небажання з боку зацікавлених сторін брати
участь у сертифікаційних процедурах.
Кожну з проблем детальніше розглянуто нижче.
Автори звіту досліджують ОЦЗЛ одного із сертифікованих лісгоспів Західної України
© Ігор Гоцик
ЧОМУ ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ?
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 6
А) Низький рівень розвитку громадянського
суспільства.
Дані опитувань свідчать, що рівень залучення громадян
України до активностей у власній громаді чи в громадських
об’єднаннях є низьким9
. Це, зокрема, стосується і
громадських організацій та окремих осіб, які мають
компетенцію у питаннях лісового господарства в Україні,
однак часто не використовують усі наявні можливості для
впливу.
Б) Недостатня обізнаність із принципами
ведення лісового господарства
з боку науковців, працівників установ природно-
заповідного фонду, державних посадовців, представників
органів місцевого самоврядування тощо.
В) Непрозорість ведення лісового господарства.
Суспільна недовіра до лісової галузі в Україні може
частково бути пояснена «закритістю» галузі для
громадськості, непрозорими процесами прийняття
рішень, прогалинами в комунікаційній роботі галузі.
Внаслідок цього зацікавлені сторони не мають достатньо
мотивації використовувати наявні механізми впливу на
планування та ведення лісового господарства.
ПРОБЛЕМА ПЕРША:
ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ ТА
РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Суттєвий вплив на залучення зацікавлених сторін до процедур,
передбачених FSC-сертифікацією, мають фактори, що перебувають поза
межею сертифікації. Тим не менше, саме вони формують контекст, у
якому функціонують сертифікаційні процедури, а значить, мають бути
враховані під час планування заходів із удосконалення сертифікації
системи ведення лісового господарства. До таких факторів належать:
Г) Відсутність належного правозастосування.
Загалом незадовільна робота правоохоронних та
судових органів, що виявляється у неспроможності
виявити порушення законодавства та притягнути
винних до відповідальності (а це додатково підживлює
атмосферу суспільної недовіри), також позначається на
ефективності залучення зацікавлених сторін.
Д) Відсутність гарантій безпеки.
Відстоювання інтересів, протилежних інтересам
лісогосподарських підприємств (наприклад, ідентифікація
порушення законодавства чи сертифікаційних вимог
із подальшим поданням скарг та звернень), може бути
небезпечним для зацікавлених сторін, особливо на
місцевому рівні. Така діяльність може призвести як
до ізоляції в межах місцевої громади або тиску з боку
роботодавців, так і до прямої загрози майну чи здоров’ю
зацікавленої сторони.
Е) Неактуальні контактні дані утримувачів
сертифікатів.
Сертифікаційні процедури
передбачають, що у разі виникнення
конфліктів між зацікавленими
сторонами та утримувачами
сертифікатів їх необхідно намагатися
розв’язати в першу чергу на
найнижчому рівні, тобто без
залучення органів сертифікації.
Останні залучаються лише у разі
15 СПРОБ
СКОНТАКТУВАТИ
З ОДНИМ ІЗ
ЛІСГОСПІВ БУЛИ
МАРНИМИ 9
https://dif.org.ua/article/gromadskiy-aktivizm-ta-stavlennya-do-reform-suspilna-dumka-vukraini_5.
7 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 7
майже не беруть участі в процедурах, які зачіпають їхні
інтереси: це, наприклад, процедури лісовпорядкування,
оцінки впливу на довкілля тощо. Для прикладу, лише три
зацікавлені сторони надали зауваження та/або пропозиції
в ході публічної процедури оцінки впливу на довкілля
(ОВД) лісогосподарської діяльності п’яти державних
підприємств Полтавської області, яка відбувалася
протягом 2019 року. Лише чотири зацікавлені сторони
надали пропозиції у ході восьми процедур ОВД лісгоспів
Чернівецької області.
Розв’язання вищезгаданих проблем —
поза компетенцією виключно органів
сертифікації/акредитації та FSC і
потребує впровадження комплексних
рішень на національному рівні.
Тим не менше, сертифікаційні
процедури функціонують у рамках
ширшого національного контексту.
Тож доцільно рекомендувати
природоохоронним громадським
організаціям, FSC в Україні та
органам сертифікації співпрацювати у
здійсненні реформ на національному
рівні задля створення середовища,
у якому FSC-сертифікація
функціонуватиме ефективніше.
У ході аналізу також були виявлені специфічні
причини ускладнення залучення зацікавлених
сторін, які здебільшого належать до компетенції
органів сертифікації/акредитації та утримувачів
сертифікатів. Такі причини детально розглянуто
нижче.
© Анна Семенюк
незадовільного розв’язання проблеми без їхньої участі.
Однак контактні дані утримувачів сертифікатів, які можна
знайти у відкритих джерелах (веб-сайти підприємств
і соціальні мережі), часто бувають неактуальними, що
фактично унеможливлює контакт із зацікавленими
сторонами. Для прикладу: в ході підготовки цього звіту
експерт WWF Україна 15 разів намагався сконтактувати з
одним із сертифікованих підприємств у Західній Україні
(зокрема здійснивши 13 телефонних дзвінків на офіційні
номери), так і не досягнувши успіху. Веб-сайти як мінімум
10 утримувачів сертифікатів містили неактуальні адреси
електронної пошти.
Ж) Ігнорування утримувачами сертифікатів
звернень та запитів, поданих із використанням
електронних засобів зв’язку
(у т.ч. електронної пошти).
Окремі зацікавлені сторони зазначають, що утримувачі
сертифікатів часто ігнорують такі запити і звернення,
що не може бути пояснено виключно технічними
проблемами (наприклад, перебоями в роботі
електронних скриньок).
Внаслідок дії перерахованих факторів зацікавлені сторони
залишаються пасивними й не використовують механізми
впливу на ведення лісового господарства, в тому числі
поза сертифікаційними процедурами. Зацікавлені сторони
Огляд цієї санітарної рубки в Карпатах супроводжувався погрозами на адресу місцевих жителів, які допомагали громадським активістам
ЛИШЕ ЧОТИРИ
ЗАЦІКАВЛЕНІ
СТОРОНИ НАДАЛИ
ПРОПОЗИЦІЇ В
ХОДІ ВОСЬМИ
ПРОЦЕДУР
ОВД ЛІСГОСПІВ
ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 8
А) Неповні переліки зацікавлених сторін
або їхня відсутність.
Переліки зацікавлених сторін складають як утримувачі
сертифікатів, так і органи сертифікації. Надалі
вони слугують основою для подальшої взаємодії із
зацікавленими сторонами. Окремі виявлені прогалини
стосувалися саме таких переліків.
Зокрема, принципи складання переліків зацікавлених
сторін утримувачами сертифікатів суттєво різнилися
залежно від підприємства. Причиною цього було достатньо
широке тлумачення терміна «зацікавлена сторона»
(«особа або група осіб, чиї інтереси зачеплені веденням
лісового господарства»10 ). З-поміж 22 отриманих переліків
зацікавлених сторін 19 містили переважно місцевих
(районних і обласних) зацікавлених сторін, до яких входили
районні та місцеві органи самоврядування, об’єднання
громадян, комерційні структури та інші установи в
різних комбінаціях. Два переліки мали у своєму складі
зацікавлених сторін зі всієї країни (всеукраїнські екологічні
НУО, наукові установи тощо). Ще один перелік складався
виключно з контрагентів утримувача сертифіката.
ПРОБЛЕМА ДРУГА:
НЕДОСТАТНЯ ПОІНФОРМОВАНІСТЬ
ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН
Сертифікаційні процедури відбуваються за регламентом, встановленим
численними нормативними документами, що розробляються як FSC,
так і органами сертифікації. Ефективна участь зацікавлених сторін у
сертифікації потребує хоча б базового розуміння (як зацікавленими
сторонами, так і утримувачами сертифікатів) принципів її проведення
і можливостей для участі. Серед 36 опитаних зацікавлених сторін 17 не
мали жодного уявлення про сертифікацію. До них належали, зокрема,
органи місцевого самоврядування та посадові особи установ природно-
заповідного фонду, територіально пов’язаних із сертифікованими
лісогосподарськими підприємствами. Частина з тих, хто був обізнаний
із інструментами FSC-сертифікації, продемонстрували неповне
розуміння сертифікаційних процедур. Отже, залучення значної
кількості зацікавлених сторін є проблематичним через недостатню їх
поінформованість. Це можна пояснити такими причинами:
© Ігор Гоцик
Як мінімум двоє утримувачів індивідуального
сертифіката взагалі не мали переліків зацікавлених
сторін. Те саме можна сказати і про лісогосподарські
підприємства — учасників групового сертифіката,
які також не мали переліків зацікавлених сторін на
рівні кожного окремого лісгоспу. Хоча останнє і не
передбачено процедурою, це може обумовлювати
прогалини утримувача групового сертифіката в роботі
із зацікавленими сторонами. Були також виявлені
випадки неактуалізованих контактів зацікавлених
сторін, наприклад, після їх реорганізації або смерті.
Показово, що серед усіх переліків зацікавлених
сторін лише один включав у себе приватних
зацікавлених сторін, які мають стосунок до туристичної
інфраструктури.
Група туристів зацікавлена грибами на мертвій деревині в ОЦЗЛ одного із
сертифікованих лісгоспів
10 Stakeholder consultation for forest evaluations — FSC-STD-20-006 (V3-0) EN.
9 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 9
Окремі пункти опитування стосувалися переліків
зацікавлених сторін, розроблених органами сертифікації.
Згідно із сертифікаційними процедурами, органи
сертифікації є відповідальними за оповіщення
зацікавлених сторін про майбутні аудити лісогосподарських
підприємств, збір коментарів і зауважень зацікавлених
сторін та їхній розгляд11. Саме на органи сертифікації
покладається завдання забезпечувати прозоре та
неупереджене проведення сертифікації із наданням
можливостей для всіх зацікавлених сторін. Тим не менше,
переліки, складені органами сертифікації, в окремих
випадках також не включали деяких зацікавлених сторін.
Для прикладу: останні аудити як мінімум 10 з 16 випадково
обраних утримувачів сертифікатів
відбувалися без оповіщення хоча б
однієї з таких зацікавлених сторін:
адміністрацій природоохоронних
територій, обласних органів
екологічної інспекції, місцевих
наукових установ, громадських
природоохоронних організацій та
інших об’єднань громадян.
Б) Відсутність інформування зацікавлених сторін
про можливості для участі.
FSC-сертифікація передбачає широкі можливості для участі
зацікавлених сторін у різних аспектах лісогосподарської
діяльності. Зокрема, зацікавлені сторони можуть
долучатися до основних чи наглядових аудитів як зовнішні
спостерігачі12, надавати коментарі та зауваження до
діяльності утримувачів сертифікатів чи органу сертифікації,
брати участь у плануванні лісогосподарської діяльності,
виявленні лісів, які потребують збереження, тощо. Однак
будь-яка участь зацікавлених сторін стає неможливою без їх
поінформованості.
Згідно із стандартами та процедурами FSC, чи не найбільша
частина роботи із зацікавленими сторонами покладена на
утримувачів сертифікатів. Це важливе зауваження з огляду
на обмеженість ресурсів органів сертифікації. Сертифіковані
підприємства мають взаємодіяти із зацікавленими
сторонами під час планування лісогосподарської діяльності,
а також у ході виявлення та охорони особливо цінних для
збереження лісів, рідкісних видів тощо. Відтак прогалини у
роботі утримувачів сертифікатів із зацікавленими сторонами
суттєво впливають на прозорість процедури та довіру до
сертифікації в цілому.
Отримані дані засвідчують, що утримувачі сертифікатів
переважно сприймають залучення зацікавлених сторін
як формальність і не виходять за межі процедур, а тому
не інформують зацікавлених сторін про прийняття
управлінських рішень, які можуть мати суттєві екологічні
чи соціальні наслідки, або про можливості для зацікавлених
сторін, як-от планування лісогосподарських заходів чи
проведення наглядових аудитів. З-поміж 16 випадково
обраних сертифікованих лісгоспів жоден не розміщував
інформацію про проведення останнього щорічного
аудиту на власному веб-сайті чи сторінці в соціальних
мережах, мотивуючи це тим, що така робота покладена
на органи сертифікації, чи тим, що інформація доступна
в інших джерелах. Відповідно, активного інформування
зацікавлених сторін про можливості для участі не
відбувалося, що робить переліки таких
сторін виключно формальними. При
цьому отримані дані демонструють,
що утримувачі сертифікатів, що
проактивно залучають зацікавлених
сторін, налагоджують більш плідну
комунікацію з останніми та мінімізують
потенційні конфлікти.
Хоча стандарти сертифікації вказують,
що окремі дії (виділення ОЦЗЛ,
репрезентативних ділянок тощо)
повинні здійснюватися із залученням
зацікавлених сторін, у ході
дослідження були виявлені як мінімум
ЯК МІНІМУМ ДВОЄ
УТРИМУВАЧІВ
СЕРТИФІКАТА НЕ
МАЛИ ПЕРЕЛІКІВ
ЗАЦІКАВЛЕНИХ
СТОРІН
Невдоволення щодо рубок у ягідниках в лісах навколо сіл могли б розв’язуватися з використанням інструментів FSC-сертифікації, однак місцеві мешканці
не знають про існування таких інструментів
© Андрій Плига
ЖОДЕН ІЗ 16
ВИПАДКОВО
ОБРАНИХ
ЛІСГОСПІВ НЕ
ПОВІДОМЛЯВ
ПРО АУДИТИ
НА ВЛАСНОМУ
ВЕБ-САЙТІ ЧИ У
СОЦМЕРЕЖАХ
11 Stakeholder consultation for forest evaluations — FSC-STD-20-006 (V3-0) EN.
12 Participation of external observers in on-site FSC certification audits and / or ASI
assessments – FSC-PRO-01-017 V1-1 EN .
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 10
чотири випадки відсутності
залучення зацікавлених сторін до
ідентифікації ОЦЗЛ та розробки
правил їх охорони.
Слабкі сторони були виявлені
й в оповіщенні зацікавлених
сторін органами сертифікації.
Під час здійснення аудитів
органи сертифікації зобов’язані
проводити консультації із
широким колом зацікавлених
сторін щодо роботи утримувачів
сертифікатів. На практиці першим
етапом таких консультацій в
Україні є оповіщення зацікавлених сторін про майбутні
аудити електронною поштою. Така розсилка є масовою:
повідомлення надсилається всім зацікавленим
сторонам незалежно від місця проведення аудиту; часто
використовуються лише офіційні адреси громадських
організацій, наукових і освітніх установ. Попри те, що це
є нормальною практикою, у зв’язку з організаційними
проблемами згаданих установ чи організацій (наприклад,
через неналагоджену систему діловодства) інформаційні
листи можуть ігноруватися або потрапляти у спам, у
результаті не доходячи до відповідальних осіб у складі
організацій — зацікавлених сторін. Також як мінімум
три зацікавлені сторони зазначили, що інформування
про майбутні аудити (в тому числі аудити органів
сертифікації, які проводяться органом акредитації)
відбувається несвоєчасно. Внаслідок цього зацікавлені
сторони не беруть участі в аудитах або часу, відведеного
на підготовку зауважень чи коментарів до таких аудитів,
виявляється недостатньо.
© Тетяна Карпюк
В) Ігнорування «незручних» зацікавлених сторін.
Ще однією проблемою є ігнорування «незручних»
зацікавлених сторін, інтереси яких протилежні інтересам
утримувачів сертифікатів. Отримані в ході дослідження дані
підтверджують випадки, коли сертифіковані підприємства
не включали до переліку зацікавлених сторін екологічні та
інші НУО, які намагалися обмежити використання ресурсів
у лісах, що мають природоохоронну цінність, хоча й знали
про існування таких зацікавлених сторін.
Г) Відсутність належних інформаційних
матеріалів та заходів.
Недостатня обізнаність зацікавлених сторін із принципами
сертифікації та можливостями для участі також може
бути пов’язана з відсутністю належних інформаційних
матеріалів та заходів. Значна частина зацікавлених сторін
є науковцями, природоохоронними активістами або
представниками місцевих громад. Ці категорії зацікавлених
сторін переважно не володіють спеціалізованими знаннями
про функціонування лісового господарства. Водночас
процедури, передбачені FSC-сертифікацію, є доступними
для неспеціалістів. Для ефективної участі в FSC-сертифікації
достатньо розуміння базових принципів її проведення та
можливостей для участі. Попри публікацію українського
перекладу настанов для участі зацікавлених сторін та самої
процедури13, бракує адаптованої інформації для окремих
цільових груп, наприклад, місцевих громад, із наведенням
простого покрокового алгоритму дій і практичних порад
щодо участі в процедурі.
ЯК МІНІМУМ
ЧОТИРИ
ВИПАДКИ
НЕЗАЛУЧЕННЯ
ЗАЦІКАВЛЕНИХ
СТОРІН ДО
ВИДІЛЕННЯ
ОЦЗЛ
Тренінги для громадськості сприяють конструктивній взаємодії між лісгоспами та зацікавленими сторонами,
в тому числі з використанням інструментів FSC-сертифікації
13 Участь зовнішніх спостерігачів у польових сертифікаційних аудитах FSC та/або
оцінюваннях ASI – FSC-PRO-01-017 V1-1 UA.
11 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 11
КЕЙС 1-Й.
Х — природоохоронна громадська організація, яка
використовує зокрема інструменти FSC-сертифікації для
охорони особливо цінних для збереження лісів (ОЦЗЛ). За
словами представників Х, починаючи з середини 2018 року
організація більш ніж 20 разів зверталася до утримувачів
сертифікатів лісоуправління з приводу виділення та
охорони ОЦЗЛ, репрезентативних ділянок та ділянок із
видами, які потребують охорони. І лише в одному випадку
звернення призвело до того, що Х була включена до переліку
зацікавлених сторін із ініціативи утримувача сертифіката.
КЕЙС 2-Й.
Природознавець і активіст І. мешкає в одному з північних
регіонів України. І. володіє даними про поширення
охоронюваних видів (птахів, рослин) у межах одного із
сертифікованих лісгоспів регіону. Ці дані він особисто
надавав керівництву лісгоспу в 2017–2019 роках. Поза тим
лісгосп ніколи не запрошував І. до участі в сертифікаційних
процедурах чи плануванні лісогосподарської діяльності.
Дані І. про поширення охоронюваних видів не були
враховані під час ведення господарства.
КЕЙС 3-Й.
Ч є однією з основних обласних державних
природоохоронних та наукових установ, має тривалий досвід
співпраці з місцевими лісогосподарськими підприємствами.
Протягом останніх 10 років Ч проводить дослідження
природоохоронної цінності лісових масивів у області, в тому
числі коштом обласного бюджету. Тим не менше, Ч не була
залучена до основних чи наглядових аудитів сертифікованих
лісогосподарських підприємств області як зацікавлена
сторона. Дані Ч сертифіковані підприємства також не
використовували. У результаті переліки охоронюваних видів
у межах сертифікованих лісгоспів були недостатніми й не
містили польових даних, зібраних експертами Ч.
КЕЙС 4-Й.
Показовим є приклад А. та С. — науковців та директорів
національних природних парків у Західній та Північній
Україні відповідно. Обидва національні парки включають
території лісогосподарських підприємств, сертифікованих
органами X та Y.
А. ніколи не запрошувався до участі в сертифікаційних
процедурах та не отримував інформації про аудити, що
плануються. Згідно з коментарем органу сертифікації Х,
сертифіковані підприємства мали повідомляти А. про
проведення аудитів самостійно, а відповідні оголошення
були доступні на офіційних веб-сайтах лісгоспів
та обласного управління лісового та мисливського
господарства. На думку аудиторів, А. мав достатньо
можливостей дізнатися про плановані аудити.
© Анна Семенюк
С. також ніколи не брав участі в сертифікаційних процедурах.
Орган сертифікації Y. надсилав до національного природного
парку інформацію про аудити, однак із організаційних
причин до С. така інформація не доходила. У ході аудиту був
опитаний інший співробітник парку.
Як С., так і А. ніколи не залучалися до аудитів із власної
ініціативи через низьку поінформованість щодо
процедури. При цьому як науковці А. та С. володіють
даними, керуючись якими утримувачі сертифікатів
могли б виявляти особливо цінні для збереження ліси
(ОЦЗЛ). Більше того, окремі конфліктні ситуації між цими
національними природними парками та утримувачами
сертифікатів у їхніх межах також можна було б розв’язати
на основі процедур FSC.
Неналежне маркування рубки ускладнює громадський контроль
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 12
А) Недовіра до FSC-сертифікації.
Недовіра до органів сертифікації та сертифікації в цілому
може бути викликана різними чинниками. До них
належать:
Недовіра до аудиторів. Поширене негативне
ставлення громадськості до лісової галузі часто
екстраполюється і на аудиторів, більшість із яких
пов’язані з лісовою галуззю згідно з кваліфікаційними
вимогами. Відповідно, це може бути суттєвою перепоною
для участі окремих категорій зацікавлених сторін,
передусім представників природоохоронних громадських
організацій. Зокрема така позиція була висловлена
п’ятьма опитаними зацікавленими сторонами.
Негативний досвід участі
інших осіб чи організацій у
сертифікації. Одним із варіантів
залучення зацікавлених сторін
є ініціатива їхніх знайомих, які
раніше брали участь у сертифікації.
Проте такий механізм дієвий лише
за умови позитивного досвіду
участі у таких зацікавлених сторін.
Натомість негативний досвід участі
одних зацікавлених сторін може викликати пересторогу
в інших, знижуючи їхню мотивацію до участі. Більш
детально причини появи негативного досвіду участі в
сертифікації розглянуто нижче.
Б) Негативний досвід участі в сертифікації.
Дані, отримані від зацікавлених сторін (принаймні
п’ять відгуків), чітко сигналізують про те, що однією з
важливих причин низького рівня залучення зацікавлених
сторін до FSC-сертифікації є негативний досвід участі
ПРОБЛЕМА ТРЕТЯ: НЕБАЖАННЯ З БОКУ
ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН БРАТИ УЧАСТЬ
У СЕРТИФІКАЦІЙНИХ ПРОЦЕДУРАХ
Відсутність мотивації у зацікавлених сторін брати участь
у сертифікаційних процедурах є другою специфічною проблемою,
виявленою в ході аналізу отриманих даних. Таке небажання може бути
пояснене як негативним досвідом участі в сертифікації, так і недовірою
до органів сертифікації та процедури в цілому. Принаймні сім
зацікавлених сторін вказали на ці причини відсутності мотивації.
На бажання зацікавлених сторін брати участь у сертифікаційних
процедурах впливають такі фактори:
в сертифікаційних процесах. Участь у сертифікації
вимагає від зацікавлених сторін значних витрат часу,
тому ефективність процесу є надважливою. Певною
мірою наявність такого негативного досвіду обумовлена
завищеними очікуваннями від сертифікаційних процедур,
що пов’язано з недостатньою поінформованістю. Однак
отримані дані свідчать також про недоліки в роботі
утримувачів сертифікатів, а також про неякісний розгляд
органами сертифікації повідомлень про невідповідності.
До слабких сторін роботи цих суб’єктів можна віднести:
Неналежний розгляд утримувачами сертифікатів
та/або органами сертифікації звернень від
зацікавлених сторін. Отримані дані підштовхують до
висновку, що вплив цього фактора неможливо пояснити
виключно завищеними очікуваннями зацікавлених
сторін. На думку авторів звіту та окремих зацікавлених
сторін, існують факти упередженого ставлення з боку
органів сертифікації, умисного чи ненавмисного
ігнорування виявлених потенційних невідповідностей або
аргументованих звернень до утримувачів сертифікатів.
Відсутність зворотного зв’язку сприймається негативно
зацікавленими сторонами. Якщо така ситуація
збережеться, в майбутньому це стане важливим чинником,
що перешкоджатиме залученню зацікавлених сторін до
сертифікаційних процедур.
Відмова спостерігачам в участі. Згідно з офіційною
процедурою, будь-яка зацікавлена сторона може взяти
участь у щорічних аудитах лісових підприємств як зовнішній
спостерігач14. При цьому утримувач сертифіката чи
претендент на його отримання може відмовити зовнішньому
спостерігачу в участі за умови наявності конфлікту інтересів
або з інших обумовлених причин, у тому числі внаслідок
порушення формальних процедур. Обґрунтованість такої
ЯК МІНІМУМ
П’ЯТЬ
ЗАЦІКАВЛЕНИХ
СТОРІН НЕ
ДОВІРЯЮТЬ
АУДИТОРАМ
14 Participation of external observers in on-site FSC certification audits and / or ASI
assessments FSC-PRO-01-017 V1-1 EN.
13 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 13
відмови визначає орган сертифікації, який у подальшому
приймає рішення щодо участі зовнішнього спостерігача
в аудиті. Інформація, отримана від зацікавлених сторін,
свідчить про як мінімум один факт необґрунтованої відмови
зовнішнім спостерігачам в участі.
Порушення органами сертифікації вимог
щодо публічності та інформування. Вимоги
FSC покликані забезпечити прозорість сертифікації,
зокрема шляхом оприлюднення публічних звітів про
аудити, а також проактивного інформування органами
сертифікації зацікавлених сторін, які надавали письмові
коментарі чи зауваження до окремих аспектів діяльності
сертифікованих підприємств15 . На жаль, такі вимоги
можуть порушуватися. Деякі із зацікавлених сторін
повідомляють, що не були
оповіщені органом сертифікації
про результат розгляду скарги.
Інші зацікавлені сторони також
зазначили, що попри наявний
досвід взаємодії з одним із
органів сертифікації (звернення,
скарги) вони не отримують
сповіщення про заплановані
аудити, хоча персональна
комунікація і не вимагається
процедурою напряму.
Відсутність доступу до процедурних документів.
Для прикладу, процедура розгляду скарг складається
з декількох етапів, кожен із яких послідовно
застосовується у випадку незадоволення вимог
скаржника на попередньому етапі. У спрощеному
вигляді в разі розгляду скарг такими етапами є
звернення до утримувача сертифіката, потім до органу
сертифікації, акредитаційного органу та врешті
безпосередньо до FSC. При цьому розгляд скарг на
кожному з етапів проводиться згідно з процедурами,
встановленими адресатом скарги. Пошук опису таких
процедур, особливо розроблених органами сертифікації,
в окремих випадках може бути непростим завданням. Те
саме стосується інших процедур, прописаних органами
сертифікації. Більше того, частина таких документів не
перекладена українською мовою.
Мовний бар’єр. Перепоною може бути відсутність
перекладу деяких важливих документів українською.
Наприклад, під час дослідження авторам цього звіту
не вдалося знайти переклад документа FSC-STD-20-
007b, який встановлює вимоги до публічних звітів, що
їх розробляють органи сертифікації після проведення
аудитів. З огляду на порівняно низький рівень
володіння англійською мовою в Україні16 це може
слугувати суттєвою перепоною для участі зацікавлених
сторін у сертифікаційних процедурах.
ПРИНАЙМНІ
ОДИН ВИПАДОК
НЕОБҐРУНТОВАНОЇ
ВІДМОВИ
ЗОВНІШНІМ
СПОСТЕРІГАЧАМ
В УЧАСТІ
Суцільні санітарні рубки в одному із сертифікованих лісгоспів Західної України – потенційне джерело конфліктів із зацікавленими сторонами
© Ігор Гоцик
15 Stakeholder consultation for forest evaluations — FSC-STD-20-006 (V3-0) EN. 16 EF English Proficiency Index 9th Edition (2019).
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 14
КЕЙС 5-Й.
Д. — співробітник науково-дослідної установи у Західній
Україні. Дізнавшись про існування FSC-сертифікації,
Д. надіслав зауваження щодо порушення Принципів і
Критеріїв FSC до сертифікованого підприємства та органу
сертифікації. Через декілька днів керівництво Д. провело
з ним «профілактичну розмову», суворо заборонивши
надалі вчиняти подібні дії. Відтоді Д. не виступає в якості
зацікавленої сторони в сертифікаційних процедурах.
КЕЙС 6-Й.
У місті Х існують декілька природоохоронних НУО,
які мають значний досвід взаємодії із місцевим
сертифікованим лісогосподарським підприємством У.
Перелік зацікавлених сторін лісгоспу У не включає жодну
з цих НУО. Представників природоохоронних НУО міста
Х аудитори ніколи не опитували під час щорічних аудитів.
Наявні дані НУО щодо поширення рідкісних видів у
межах лісгоспу У не були використані лісогосподарським
підприємством на виконання вимог Принципів і Критеріїв
FSC 6.4 та 9.1.
Представникам НУО міста Х було відомо про процедури,
передбачені FSC-сертифікацією, однак вони не брали
участі в таких процедурах, оскільки переконані, що
аудитори виконують свою роботу неякісно та захищають
інтереси сертифікованого лісгоспу У. Більше того, випадок
загибелі одного з активістів міста Х, який представники
природоохоронних НУО пов’язують саме з виконанням ним
професійної діяльності, викликає у них побоювання щодо
персональної безпеки.
Згідно з коментарем органу сертифікації, про існування
природоохоронних організацій міста Х йому відомо не
було. Орган сертифікації пояснює це складністю пошуку
контактів природоохоронних організацій — зацікавлених
сторін, активних на регіональному чи локальному рівнях.
КЕЙС 7-Й.
Х — природоохоронна НУО у північноукраїнському
регіоні. Х неодноразово взаємодіяла з одним із органів
сертифікації, надаючи інформацію про невідповідності,
виявлені в роботі сертифікованих ним лісогосподарських
підприємств. Орган сертифікації не повідомив Х про
проведення аудиту підприємства, щодо якого Х подала
аудиторам скаргу в 2018 році, за кілька місяців до того.
Окрім того, публічний звіт за результатами відповідного
аудиту містив розгляд лише одного з питань, порушених у
скарзі. Питання неналежної охорони видів, занесених до
Червоної книги України, та проведення лісогосподарських
заходів на ділянках з червонокнижними видами у
публічному звіті висвітлено не було, хоча й порушувалося Х
у скарзі. Всупереч відповідним вимогам орган сертифікації
також не повідомив Х про розгляд скарги протягом трьох
місяців після закінчення аудиту.
Зацікавлені сторони є одним з джерел інформації щодо рідкісних видів, зокрема
гнізд великих хижих птахів та чорних лелек
© Олександр Панчук
Згідно з коментарем органу сертифікації, отримана
скарга не містила питання щодо неналежної охорони
червонокнижних видів, а розгляд інших питань, порушених
у скарзі, висвітлений у публічному звіті про аудит,
доступному на офіційному веб-сайті FSC.
КЕЙС 8-Й.
У 2018 році П., експерт однієї з природоохоронних НУО,
виявив значні системні порушення природоохоронного
законодавства України у діяльності одного з
сертифікованих лісогосподарських підприємств
Західної України. Випадки таких порушень були згодом
підтверджені Державною екологічною інспекцією.
Інформація про порушення була надана органу
сертифікації, однак останній усе одно не знайшов підстав
зафіксувати це та інші порушення. Незаконно отримана
деревина була реалізована як сертифікована. Лише через
рік, у ході ресертифікаційного аудиту за участі міжнародних
аудиторів, виявлені П. в минулому році порушення, як
і інші невідповідності, призвели до втрати лісгоспом
сертифіката. П. зазначив, що факт ігнорування органом
сертифікації виявлених ним порушень зумовив небажання
надалі включатися до сертифікаційних процедур у якості
зацікавленої сторони.
Згідно з коментарем органу сертифікації, ним були вжиті
всі необхідні заходи. Зокрема наведені П. факти призвели
до залучення до аудиту експертів із інших країн. Окрім того,
виявлені невідповідності стимулювали орган сертифікації
відмовитися від практики видачі групових сертифікатів.
15 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 15
КЕЙС 9-Й.
В., співробітник одного з обласних департаментів екології,
у 2018 році зацікавився FSC-сертифікацією і, пройшовши
відповідний тренінг, подав зауваження про роботу одного
з сертифікованих лісгоспів Північної України. Однак
ні під час аудиту, ні після його закінчення аудитори не
зв’язувалися з В. із приводу питань, порушених у його
зауваженнях. Відповідні зауваження також не були
відображені в публічному звіті. Відтак В. вважає участь у
сертифікаційних процедурах недоцільною на майбутнє.
КЕЙС 10-Й.
П., співробітник екологічної НУО, має значний досвід
взаємодії з одним із сертифікованих лісгоспів Х,
розташованим у Центральній Україні. Зокрема П.
здійснював роботу зі створення природоохоронної
території, яка мала б частково включити в себе ліси Х.
Тим не менше, підприємство Х відмовлялося погоджувати
створення природоохоронної території, що є допустимим
згідно із законодавством.
Виявивши бажання взяти участь у щорічному аудиті
цього лісгоспу в 2019 році, П. отримав відмову. Утримувач
сертифіката Х мотивував відмову наявністю у П.
«конфлікту інтересів», що проявлялося в бажанні П.
створити природоохоронну територію, а значить, у роботі
на «конкурента» лісгоспу Х — профільне міністерство.
Відмова Х допустити П. до аудиту як спостерігача була
визнана органом сертифікації обґрунтованою.
Згідно з коментарем органу сертифікації, така ситуація
виникла у зв’язку з недосконалістю внутрішніх
процедур, які передбачали можливість відмови
зовнішньому спостерігачу в участі через незгоду
утримувача сертифіката чи претендента на його
отримання. Цей випадок стимулював орган сертифікації
внести зміни до процедур, які б унеможливлювали
виникнення аналогічних ситуацій у майбутньому (див.
кейс 17).
КЕЙС 11-Й.
О. є представником НУО, яка займається розвитком
туристичної галузі в Україні. О. має позитивний досвід
розв’язання конфліктних ситуацій між утримувачами
сертифікатів та НУО, у якій він працює. О. оцінює
сертифікацію як один із найбільш ефективних механізмів
впливу на ведення лісового господарства. Попри це
в останні роки О. не бере участі в сертифікаційних
процедурах, пояснюючи це неякісною роботою
органів сертифікації, а також тим, що ефективна
участь у сертифікації вимагає занадто багато часу,
але не приносить очікуваного результату. Окрім того,
на позицію О. негативно вплинула невмотивована
відмова утримувача сертифіката допустити О. до аудиту
як зовнішнього спостерігача безпосередньо в день
початку аудиту, що органом сертифікації було визнано
припустимим.
Згідно з коментарем органу сертифікації, утримувач
сертифіката запропонував О. відвідати лісові ділянки у
будь-який інший визначений ним день.
Трелювання деревини водотоками – типове порушення у Карпатському регіоні, яке легко можуть ідентифікувати навіть непрофесіонали
© Анна Семенюк
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 16
Результати дослідження демонструють, що практики
залучення зацікавлених сторін до участі у FSC-
сертифікації потребують покращення. Більш ніж
половина опитаних зацікавлених сторін не володіли
інформацією про можливості участі в сертифікаційних
процедурах або не мали мотивації до участі. Прогалини
у залученні зацікавлених сторін сприяють тому, що
виникають та залишаються нерозв’язаними конфліктні
ситуації, а ведення лісового господарства не враховує
баланс інтересів усіх зацікавлених сторін.
З іншого боку, активне залучення зацікавлених
сторін до процесу сертифікації та врахування їхніх
інтересів, пропозицій та рекомендацій могли б
сприяти підвищенню якості ведення лісового
господарства, збереженню лісового біорізноманіття та
4. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
розв’язанню конфліктних ситуацій між лісівниками
та громадськістю.
Розв’язання системних проблем національного рівня
перебуває поза межами процедури FSC. Однак без
цього досягти належного рівня залучення зацікавлених
сторін видається неможливим. Зокрема необхідно
стимулювати розвиток громадянського суспільства у
регіонах України, сприяти підвищенню прозорості та
якості ведення лісового господарства, покращувати
законодавчий механізм участі громадськості в
плануванні лісогосподарських заходів, налагоджувати
плідний та конструктивний діалог між зацікавленими
сторонами тощо. Тим не менш, за відповідної підтримки
FSC може зробити вагомий внесок у розвиток
громадянського суспільства в Україні, у той чи інший
Лісова ділянка на території одного з поліських лісгоспів. Включена до переліку репрезентативних за зверненням WWF Україна
© Андрій Плига
17 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 17
спосіб стимулюючи розвиток громадських об’єднань,
які б могли виступати у ролі зацікавлених сторін.
Розв’язання внутрішніх проблем, пов’язаних саме із
процесами сертифікації, з одного боку, є простішим
завданням. Однак упровадження таких рішень
потребує злагодженої роботи всіх зацікавлених
сторін, органів сертифікації та акредитації, а також
координації з боку FSC. На думку WWF Україна,
першочерговими кроками з покращення практик
залучення зацікавлених сторін до сертифікаційних
процедур мають стати:
Підвищення рівня роботи органів сертифікації.
Такі проблеми, як брак взаємодії утримувачів
сертифікатів із зацікавленими сторонами, недовіра
до органів сертифікації та негативний досвід участі
в сертифікаційних процедурах, як свідчать наведені
кейси, значною мірою пов’язані із недосконалою
роботою органів сертифікації. Попри комплексність
і складність ситуації, що може стояти за кожним із
наведених кейсів, вони є тривожним сигналом, який
не можна ігнорувати. Тож першочерговим завданням
має бути підвищення рівня роботи таких органів.
Наприклад, системний контроль за дотриманням
національного законодавства під час аудитів дозволить
розв’язати проблему ігнорування звернень та запитів
від зацікавлених сторін до утримувачів сертифікатів.
Зацікавлені сторони повинні переконатися, що
FSC-сертифікація здатна сприяти налагодженню
діалогу та розв’язанню наявних проблем. Прозорість
і публічність, особливо при розгляді спірних і
неоднозначних питань, покликані сприяти цьому.
Залучення до команд аудиторів у якості
експертів осіб, не пов’язаних із лісовим
господарством України. Ними можуть бути
науковці-біологи чи науковці-екологи, які не
працювали в системі лісового господарства України чи
у вищих навчальних закладах лісової освіти. Це дасть
змогу підвищити як довіру до органів сертифікації, так
і контроль за дотриманням природоохоронних вимог
Стандартів, а відтак збільшить мотивацію зацікавлених
сторін до участі в сертифікаційних процедурах.
Розробка та поширення доступних
інформаційних матеріалів для зацікавлених
сторін. Підвищити поінформованість зацікавлених
сторін про можливості, що їх надає FSC-сертифікація,
здатні прості, водночас змістовні матеріали. Це можуть
бути короткі брошури, інфографіки з алгоритмами дій,
відеолекції/відеопрезентації тощо, які б стосувалися
як загальних аспектів сертифікації, так і процедурних
моментів. При їх розробці важливо враховувати
специфіку кожної з категорій зацікавлених сторін
(наприклад, низьку поінформованість щодо ведення
лісового господарства). Слід ґрунтовно підійти до
розповсюдження таких матеріалів (див. нижче).
Розробка та підтримка утримувачами
сертифікатів актуальних переліків зацікавлених
сторін. Прогалини в інформуванні та залученні
окремих зацікавлених сторін можливо зменшити
шляхом створення якомога повнішого переліку
зацікавлених сторін та підтримки його в актуальному
стані. Разом із тим організаціям, ініціативам та
установам, які бачать себе зацікавленими сторонами
у діяльності того чи іншого лісового господарства,
варто чітко задекларувати своє бажання шляхом
відповідного звернення до лісгоспу.
Розробка та підтримка органами сертифікації
актуальних переліків зацікавлених сторін. Такі
переліки мають бути максимально повними відносно
конкретних територій і включати як загальні контакти
установ та організацій, так і актуальні контактні
дані окремих зацікавлених осіб. Для формування
таких переліків можна використовувати інформацію
природоохоронних НУО, лісокористувачів, обласних
державних адміністрацій тощо.
Проактивне залучення зацікавлених сторін
органами сертифікації та утримувачами
сертифікатів. Інформування конкретних
зацікавлених сторін із використанням телефонних
дзвінків, SMS, повідомлень у соціальних мережах та
аналогічних засобів є значно ефективнішим, аніж
масова розсилка електронною поштою. Необхідно
поширювати цю практику як на рівні органів
сертифікації, так і на рівні утримувачів сертифікатів.
Інформування утримувачів сертифікатів про
кращі практики роботи із зацікавленими
сторонами. Частково прогалини в роботі
утримувачів сертифікатів зумовлені недостатньою
поінформованістю про кращі практики залучення
зацікавлених сторін. Утримувач сертифіката має
розуміти, що залучення зацікавлених сторін, зокрема у
способи, які виходять за рамки встановлених процедур,
дає змогу вирішити спірні питання та попередити
можливі конфлікти. Зокрема надзвичайно важливо
налагодити процес інформування зацікавлених сторін
про прийняття управлінських рішень, які мають суттєві
екологічні чи соціальні наслідки, а також ефективно
інформувати зацікавлених сторін про можливості для
участі. Інформування утримувачів сертифікатів про
кращі практики роботи із зацікавленими сторонами
доцільно проводити як шляхом підготовки та розсилки
відповідних інформаційних матеріалів, так і під час
тренінгів та семінарів у кожній із областей. Залучати
до розробки інформаційних матеріалів і проведення
тренінгів бажано як представників громадськості, так
і утримувачів сертифікатів, які мають успішний досвід
взаємодії із зацікавленими сторонами.
Створення єдиного веб-ресурсу, на якому були б
розміщені сертифікаційні матеріали. Прозорість
процедури сертифікації здатні значно підвищити
переклад усіх документів із описом сертифікаційних
процедур (розроблених як FSC, так і органами
сертифікації) та їх розміщення на єдиному веб-ресурсі.
Цей же ресурс може містити інформаційні матеріали,
а посилання на нього можна використовувати під час
інформування зацікавлених сторін.
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 18
КЕЙС 12-Й.
У 2018 році Х, одна з природоохоронних НУО у Північній
Україні, подала скаргу в орган сертифікації Y щодо
невідповідностей, виявлених у більш ніж 20 утримувачів
сертифікатів. Орган сертифікації Y повідомив Х про
те, що такі питання будуть розглянуті в ході щорічних
наглядових аудитів. Упродовж наступних місяців орган
сертифікації Y постійно контактував із експертами Х під
час проведення таких аудитів, сповіщаючи про розгляд
скарги безпосередньо в польових умовах. Отже, Х постійно
мала зворотний зв’язок, тож не втратила мотивацію до
подальшої участі в сертифікаційних процедурах.
КЕЙС 13-Й.
Орган сертифікації Х інформує про дату проведення
наглядових аудитів за допомогою соціальних мереж, а з
окремими зацікавленими сторонами контактує особисто.
В 2018 році таке оповіщення дозволило залучити
експерта-ботаніка до ідентифікації рідкісних видів на
території одного з сертифікованих підприємств Північної
України. У результаті ведення лісового господарства таким
підприємством здійснюється з урахуванням виявлених
рідкісних видів, що сприяє сталому лісокористуванню.
КЕЙС 14-Й.
Х — сертифіковане лісове господарство в Західній Україні.
В 2019 році під час сертифікації одного з видів власної
продукції Х із власної ініціативи зв’язалося з чотирма
місцевими органами самоврядування щодо питання
сталого використання лісових ділянок, які є джерелом
такої продукції. Внаслідок цього вищезгадані ділянки
були віднесені до ОЦЗЛ. Такі дії запобігають можливим
конфліктним ситуаціям, забезпечують урахування
інтересів усіх зацікавлених сторін та являють собою
приклад якісної та проактивної роботи утримувача
сертифіката.
КЕЙС 15-Й.
К — одне із західноукраїнських лісогосподарських
підприємств, розташоване поруч із обласним центром.
Численні конфлікти із громадськістю стимулювали К
покращити взаємодію із зацікавленими сторонами. Зокрема
з 2019 року на веб-сайті підприємства доступні карти
розміщення запланованих лісогосподарських заходів, план
проведення відводів, усі контактні дані відповідальних
посадових осіб (у тому числі персональні телефонні номери)
та інша інформація, необхідна для участі зацікавлених
сторін. Підприємство також проводить громадські
обговорення планованих лісогосподарських заходів.
Це дозволяє зменшити градус напруги в стосунках як із
місцевим населенням, так і з природоохоронними НУО.
КЕЙС 16-Й.
П., представник всеукраїнської природоохоронної НУО,
неодноразово подавав звернення щодо ситуації в лісгоспі
Х і розміщував відповідні публікації в ЗМІ. Однак на етапі
базового аудиту лісгосп Х не інформував П. та інших
зацікавлених сторін про проведення аудиту. В результаті
проблемні питання, про які заявляв П., не були вирішені,
зокрема не були виключені з планів рубок окремі цінні з
точки зору збереження біорізноманіття ліси. Однак під
час наглядового аудиту директор лісгоспу, довідавшись
про бажання П. узяти участь в аудиті, особисто запросив
його і супроводжував під час процедури. В результаті були
вирішені більшість конфліктних питань, вищезгадані ліси
було виключено з планів рубок, а лісгосп залучає науковців-
біологів до виявлення рідкісних видів на своїй території.
КЕЙС 17-Й.
Орган сертифікації Y після численних скарг двох
природоохоронних НУО організував спеціальну зустріч із
зацікавленими сторонами, на якій у робочому режимі були
розглянуті всі спірні питання та досягнуті домовленості
щодо подальшої співпраці. Також орган сертифікації вніс
у свої внутрішні процедури зміни, які унеможливлюють
відмову лісгоспів в участі «незручним» зовнішнім
спостерігачам. Такий зворотний зв’язок мотивує до участі в
сертифікаційних процедурах.
Під час аналізу отриманих даних були виявлені позитивні кейси, які
для утримувачів сертифікатів та органів сертифікації можуть слугувати
прикладами для наслідування. До них належать:
Працівники лісгоспу разом із науковцями прямують до виявленого гнізда малого
підорлика.
© Андрій Плига
КЕЙС 18-Й.
У 2018 році А., співробітник природоохоронної НУО,
надав лісгоспу Х інформацію про виявлене ним гніздо
птаха, занесеного до Червоної книги України. Лісгосп Х
забезпечив створення охоронної зони навколо виявленого
гнізда. Більше того, в 2019 році представники лісгоспу Х з
власної ініціативи зв’язалися з А. та повідомили його, що в
цьому році виявлене ним гніздо знову заселене, а охоронні
зобов’язання повністю дотримуються.
19 ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 19
1. Як називається Ваше підприємство?
2. В якому році Ви вперше отримали сертифікат FSC?
3. Чи взаємодіяли Ви із зацікавленими сторонами
щодо будь-яких процедур в рамках FSC-
сертифікації? Якщо ні, будь-ласка, вкажіть чому
4. Будь-ласка, опишіть Ваш досвід взаємодії
із зацікавленими сторонами в рамках FSC-
сертифікації. Зразок відповіді виглядає наступним
чином:
• дата отримання коментаря/скарги/
пропозиції;
• назва/ім’я зацікавленої сторони;
• контактна інформація щодо зацікавленої
сторони
(телефон, електронна пошта)
• форма отримання (письмова/усна/інше);
• суть отриманих коментарів/скарг/
пропозицій;
• як були враховані отримані коментарі/
скарги/пропозиції;
• якщо не враховані/враховані частково,
то чому?
5. Чи залучали Ви зацікавлених сторін чи зовнішніх
експертів до проведення польових досліджень в
рамках FSC-сертифікації? Приклад: залучення
науковців до визначення рідкісних видів в межах
території підприємства, в т.ч. на платній основі.
Якщо так, то, будь-ласка, опишіть.
6. Чи були присутніми на аудитах, що проводилися
на Вашому підприємстві, зовнішні спостерігачі?
7. Чи відмовляли Ви зовнішнім спостерігачам в участі
в аудитах? Якщо так, то, будь-ласка, опишіть чому.
8. Чи існує на Підприємстві перелік зацікавлених
сторін? Якщо так, будь-ласка, надайте його нижче.
9. За яким принципом формувався перелік
зацікавлених сторін?
10. За яким принципом до переліку додаються нові
зацікавлені сторони (якщо застосовно)?
11. Чи інформуєте Ви зацікавлених сторін про майбутні
аудити або інші важливі події, в яких можлива їхня
участь?
12. Які канали зв’язку (електронна пошта, телефон,
соціальні мережі, персональне спілкування тощо)
Ви використовуєте для інформування зацікавлених
сторін?
13. Чи вважаєте Ви, що робота із зацікавленими
сторонами в рамках FSC-сертифікації проводиться
на належному рівні? Як би Ви покращили
взаємодію із зацікавленими сторонами?
14. Інші зауваження, коментарі та побажання стосовно
участі зацікавлених сторін в FSC-сертифікації.
ДОДАТОК 1.
ОПИТУВАЛЬНИКИ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ДАНИХ
ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ВЛАСНИКІВ СЕРТИФІКАТІВ
ЗАЛУЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН ДО FSC-СЕРТИФІКАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 20
1. Ваші контактні дані (телефон, регіон проживання).
2. Чи вважаєте Ви себе стороною, зацікавленою
у веденні лісового господарства будь-яким
лісогосподарським підприємством (лісгоспом)
в Україні? Якщо так, то, будь-ласка, зазначте чому.
3. Чи відомо Вам про FSC-сертифікацію та участь
зацікавлених сторін у пов’язаних
з нею процедурах? Якщо так, то, будь-ласка,
коротко опишіть.
4. Чи отримували Ви сповіщення про проведення
аудитів лісогосподарських підприємств в рамках
FSC-сертифікації?
5. Чи маєте Ви досвід взаємодії з FSC-
сертифікованими підприємствами в якості
зацікавленої сторони?
6. Чи хотіли б Ви дізнатися більше про можливість
впливу на ведення лісового господарства в рамках
FSC-сертифікації?
7. Які канали інформування (соціальні мережі, ЗМІ,
розсилки) та форми подачі інформації (семінари,
відео-лекції (вебінари), електронні чи друковані
освітні матеріали тощо) Ви б використовували для
отримання інформації про можливості участі в FSC-
сертифікації?
Наступні питання стосуються лише
для зацікавлених сторін, які вже мають
досвід участі взаємодії з власниками
FSC-сертифікатів:
8. Чому Ви вважаєте себе зацікавленою стороною?
9. Будь-ласка, вкажіть назву організації / місцевої
громади або інші мотиви, через які Ви вважаєте
себе зацікавленою стороною.
10. Чи брали Ви участь в аудитах лісогосподарських
підприємств в якості зовнішнього спостерігача?
Якщо так, будь-ласка, опишіть. Якщо ні, будь-ласка,
вкажіть чому.
11. Чи надавали Ви пропозиції/зауваження/скарги
щодо діяльності FSC-сертифікованих лісгоспів
безпосередньо лісгоспам, аудиторським компаніям
чи ASI? Будь-ласка, опишіть, зазначаючи: дату
надання пропозицій/зауважень/скарг; їхню форму
(письмова/усна); кому були надані (лісгосп/
аудиторські компанії); їх суть; результат їх розгляду.
12. Чи долучалися Ви до процесів в рамках
FSC-сертифікації в способи, не зазначені вище
(наприклад, польові роботи з виявлення особливих
для збереження цінностей лісів)?
Якщо так, то, будь-ласка, опишіть.
13. Які сильні сторони залучення зацікавлених сторін
до FSC-сертифікації Ви бачите?
14. Які слабкі сторони залучення зацікавлених сторін
до FSC-сертифікації Ви бачите?
15. Як би Ви покращили роботу із зацікавленими
сторонами в рамках FSC-сертифікації?
16. Інші зауваження, пропозиції та побажання стосовно
участі зацікавлених сторін в FSC-сертифікації.
1. Перелік сторін, зацікавлених у діяльності
Підприємства (назва/ім’я та контакти),
сформований органом сертифікації.
2. Перелік зацікавлених сторін, сформований
власником сертифікату.
3. Чи усі зацікавлені сторони з переліків були
оповіщені перед проведенням аудитів?
4. Як саме відбувалося сповіщення зацікавлених
сторін (електронна розсилка, усне повідомлення
тощо)?
5. Які коментарі/зауваження/пропозиції були надані
зацікавленими сторонами
(в т.ч. тими, що не включені в перелік з питання
1) щодо діяльності Підприємства під час аудиту
та в будь-який інший час? Будь-ласка, вкажіть
назву/ім’я зацікавленої сторони, дату звернення,
його суть, подальші кроки аудиторів з вирішення
викладеного питання.
6. Чи брали зацікавлені сторони участь в аудитах на
Підприємстві в якості спостерігачів? Будь-ласка,
назвіть ці зацікавлені сторони.
ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ОРГАНІВ СЕРТИФІКАЦІЇ
Примітка: опитувальники для органів сертифікації стосувалися
виключно 16 власників сертифікатів, обраних випадковим чином.
Будь-ласка, надайте відповіді на питання нижче щодо кожного із зазначених лісових господарств:
ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН