Результати пошуку слова: Лоск

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

Сонце — майове, щедре, реготливе — з розгону б’є крізь розчинені широченні вікна в дзеркально вигладжений паркет, одбивається, перелітає в жовті дерев’яні стіни, в дерев’яну стелю, грає скрізь зайчиками від металу апаратів, лоскоче червоне, м’ясисте вухо Мертенса. … У сусідній ложі крізь лоскітливий сміх мокро хляпають поцілунки.

Остап Вишня – Мисливські усмішки

Posted on by / 0 Comment

Ну, тут уже такий iде вистриб, що Бровко починає й собi стрибати, i вже ви на сiнi бiля хлiва верхи на Бровковi сидите й того Бровка лоскочете. … А як уже назбираєте кузьок аж пiвпазухи, вони там лазять, шелестять i лоскочуть вас, лоскочуть. … Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочiть.

Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку

Posted on by / 0 Comment

Ганнуся, сама собі щасливо очужіла, вже й не Ганнуся, а зовсім Ганна панна, тримала делікатний згорточок у пелені, наче живу істоту, і всередині їй також ворушився невидимий згорточок, теплий і лоскотний. … — од пролитого на груди, як вода, лоскоту свіжости… Удома вона чогось не стала хвалитися знахідкою, навіть матері змовчала, —

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Ситий, тяжкий дух зноситься над землею, нiздрi лоскоче сильний запах чорнозему, на чолi сходить пiт i скапує по щоках до рiллi. … Цi згуки, мов музика, лоскочуть його неусвiдомлене ядро душi. … Пара страви лоскоче нiздрi. … За плечима лоскотав холод. … Весняний, теплий вiтер приємно лоскоче молоде, пружне тiло.

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Fata Morgana – З сiльських настроїв

Posted on by / 0 Comment

Михайло Михайлович Коцюбинський Fata Morgana (З сiльських настроїв) ЧАСТИНА ПЕРША Коли Андрiй Волик проходив повз головний будинок погорiлої сахарнi, з стiн руїни з галасом знялось вороння, а всередину з лоскотом посипались тиньк i цегла. … Борода лоскотала чоло. … Уранцi дими снувались понад селом i лоскотали нiздрi.

Володимир Набоков – Лоліта

Posted on by / 0 Comment

Прагну проаналiзувати лоскiт захоплення, що я його вiдчув у становому хребтi на знак того iменi серед iнших iмен. … Тепер, коли все скiнчилося – школа, спектакль, моя iсторiя з Роєм, вагiтнiсть мами (нажаль, дитина довго не прожила), все це здається таким колишнiм, хоча насправдi я все ще вiдчуваю лоскiт гримаси на обличчi.

ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ

Posted on by / 0 Comment

ледве вимовив я: так у горлі лоскотало. … З хлопцями, кому попався інструмент без ручки, було те ж саме: вони перекидали його з долоні в долоню, як жарину, і сміялися так, ніби їх лоскотали. … — Лоскотне, — … У шию лоскотно. … А все було просто, і маленька давня радість лоскотнула мені в горлі: знадвору у вікно зазирав перший сніг.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

А коли вона відходила, він зловив її руку і по-старомодному торкнувся кінчиків її пальців лоскітливими вусиками. … Їй стало ніжно-лоскітно від того пелюстя, вона впала навколішки й набрала його повні долоні. … Відьми на мить зупинялися, лагідні корови тислися до них теплими боками, і відьми лоскотали їм животи.

Олесь Гончар – Твоя зоря

Posted on by / 0 Comment

Тож звечора тобі не до сну, а вранці тебе не добудяться, лоскочуть, зі сміхом тягають сонпого по долівці за руки й за ноги, а ти вкручуєшся в ряднину, тобі ще б хоч хвильку поспати! … І чиясь лагідна рука лоскоче, щоб розбуркати тебе, бо ж справді пора виганяти, скоро сонце зійде, вже он небо грає зорею…

Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р.

Posted on by / 0 Comment

Мало того, що Iнтер-Людина завжди має гроші, аби собі ВСЯКЕ „право“ купити, то ще і конаючий Українець мав-би мати „загальнолюдський“ обов’язок товстозадому Iнтерови задля його приємности лоскотати в анусі пір’ячком „злагоди“. … Коли-ж маємо на увазі Iнтера-українофоба, то його чи лоскочи, чи дратуй, –