ЛЕМ Станіслав – Соляріс
Я стояв,- точніше висів,- у повітряному ложі, злившись в одне ціле з металевою шкаралупою. … Засвітився зелений напис «ЗЕМЛЯ», стінки капсули розійшлися, пневматичне ложе легенько підштовхнуло мене в спину, і я, щоб не впасти, ступив крок уперед. … Я витер рукою лоба й відчув, що й справді весь мокрий від поту.