Результати пошуку слова: Луг

За порогами, на одному з островів Великого Лугу, козаки поставили собі курені, обкопали свій табір окопами, обгородили засіками й прозвали цей новий кіш “Січчю”. ПЕРШІ ЧАСИ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО Великий Луг був добрим місцем для розташування запорозьких козаків. Джуро, мій джуро, Вірний слуго!

лугови́й – прикметник відмінок однина множина чол.

Луг – іменник чоловічого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Луг родовий Лу́гу давальний Лу́гу, Лу́гові знахідний Луг орудний Лу́гом місцевий на/у Лу́зі, Лу́гу кличний Лу́гу*

луга́р – іменник чоловічого роду, істота (той, хто переховується в лузі) відмінок однина множина називний луга́р лугарі́ родовий лугаря́ лугарі́в давальний лугаре́ві, лугарю́ лугаря́м знахідний лугаря́ лугарі́в орудний лугаре́м лугаря́ми місцевий на/у лугаре́ві, лугарю́, лугарі́ на/у лугаря́х кличний луга́рю лугарі́ [рідко]

луга́нський – прикметник відмінок однина множина чол.

Отак усе лугом та лугом… I куди б зайшов? Вiн же тут зовсiм-зовсiм не винен, все так само сталося… Хведот негайно пiддержав йому товариство, i дружний плач рознiсся в темрявi понад лугом i полями. Чи то коса, грабки, вила, сокира, чи плуг – все надiйне, не яка тобi тендита.

луги́нський – прикметник відмінок однина множина чол.

лугівськи́й – прикметник відмінок однина множина чол.

і плуг та рибальські снасті на возі. — Землю дали, коня дали, плуга на двох дали. Худоба ішла перед плугом, а він — над чужим плугом груди ломив. Так хотілося вперше пройтися за плугом на своїй землі, — Вони ні трактори, ні плуги, ні всяку продукцію у землю не заривають. В напівтемряві поставав перед дівчиною луг.

стани́чно-луга́нський – прикметник відмінок однина множина чол.