ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
А я – Лучук. І батько в мене Лучук і дід. Стріла посвистіла вгору і вп’ялася саме там, куди показував малий Лучук. Лучук завісив свого лука на плече, він сягав у нього до самої землі, Сивоок подивувався навіть, як міг малий натягати тетиву. – недовірливо підійшов до нього Лучук.