Результати пошуку слова: Люлька

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Буде колись мир, замовкнуть гармати, родяться i виростуть новi люди, але не будуть бачити вони нi отих москалiв, нi отих коней, нi галiцiянiв в капелюхах з люльками, нi таборiв… I будуть вони заздрити тим, що колись метушилися, пружились i вмирали. … – Ех, люлька моя. … У зубах у нього стирчить люлька.

Микола Гоголь – Вій

Posted on by / 0 Comment

Богослов з філозофом ішли мовчки, пихкаючи люльками, а ритор Тиберій Горобець збивав палицею головки будякам, що росли понад дорогою. … Вони дивилися надзвичайно суворо, попахкуючи люльками, навіть і тоді, як молоднеча від щирого серця реготалася з якоїсь прикладки чередникової чи Свиридової.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Косили без відпочинку і перекуру; в глибокій, як торба, кишені Йоньки даремно бовталася погасла люлька. … Люлька в зубах Йоньки весело потріскувала. … Німець заліз у гарбу, потоптався по карабінові, тріснув діда по пиці, аж люлька вилетіла на дорогу, і пішов до мотоцикла.

ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ

Posted on by / 0 Comment

–  Моя люлька!  … Відтоді у Юпа з’явилася власна люлька, що досі належала морякові; її повісили в орангутанговій кімнаті поруч із кисетом, і він сам набивав її тютюном, прикурював від жарини й здавався найщасливішим серед чотирируких. … якби він раптом сказав мені: «Пенкрофе, ви не хотіли б помінятися зі мною люльками?» –