ПАВОН Франсіско Гарсія – Руді сестри Posted on by / 0 Comment Він думав про крихкість і нетривкість того, що ми називаємо життям Образки краєвиду, супокій затягнутого хмарами неба й безнадія дерев навіювали йому спогади про давноминулі події, обличчя людей, відбиті у люстрах казино, імена, написані вже на плитах надгорбків чи родинних склепів.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Кадіус каже, що добряк Буардьє давно став приналежністю дому, як оцей гобелен чи люстра. … Люстра під стелею гойднулася, заграла мелодійним передзвоном кришталю.
Люко Дашвар – Мати все Posted on by / 0 Comment Тільки люстра стара. … Вони каламутили простір — мертву стоячу воду, у повітрі з'являлися вихори й тіні, колихалися портьєри, навіть коштовна люстра починала блимати… Життя.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші Posted on by / 0 Comment Люстра була огидна, світло занадто разюче, крісла якісь обдерті, лінолеум безнадійно прозаїчний, а потім цей умивальник, це ліжко, малюнок битви під Ватерлоо над ним… … Люстра кидали на неї тьмяне світло, і воно грало червоними бліками, наче віддзеркалювався підземний вогонь.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ Posted on by / 0 Comment З висоти склепіння келії спускалася маленька, на три свічки, люстра, а в правому од вікна кутку височіло розп'яття, обабіч якого висіли образи Кирила та Мефодія — перших просвітителів і насаджувачів православ'я.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment М'яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: “Нєгорєлоє – Владівосток”.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment А по вулицях, по люстрах калюж і канав, підкасавши драні штанці, бреде-біжить золотоголове дитинство і сміється, дзвенить, заливається срібноголосо.
РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик Posted on by / 0 Comment За кілька хвилин я себе не впізнав: з люстра виглядала досить пристойна пика імпозантного чоловіка із романтичною синявою під очима.
ЧЕМЕРИС Валентин Лукич – Білий король детективу Posted on by / 0 Comment В центрі високої стелі сяяла в місячному промінні кришталева люстра.
