МИРНИЙ Панас – Лихо давнє й сьогочасне
Раз канчуком вчеше – до печінки дійме, а голосом крикне – душа з ляку аж в ноги вступить, під п’яти ховається. … Федір і Марина нічого не одказали на те вітання, у Федора тілько мишка забігала по спідній губі та од ляку перекосилися очі. … Самійлова смерть так бариню чогось налякала, що вона з ляку трохи не вмерла.