Ой не чорна хмара над Польщею встала: Тож-то не одна ляшка удовою стала ! Він був задоволений з того, що так рішуче й гостро відкинув пропозицію людини, яких на Вкраїні звикли звати недоляшками.
Один старець побачив, що то біс в образі маленького ляшка в золоченій одежі ходить по церкві й кидав з-за пазухи квітки, звані “ліпками” або “смолками”.
Міхал Чайковський у переддень Кримської війни, яка розбудила надії на відновлення Речі Посполитої, в одній зі своїх так званих “українок” писав: Буде добро після лиха… Помиримся із ляшками, Поклонимся шапочками, Їдна думка, їдна справа, Столицею будь, Варшава.