ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
Ми стояли лід дощем, і нас поодинці виводили на допит і на розстріл, Тих, кого допитували при мені, розстріляли всіх. … Після коньяку мені дуже захотілося пити, а вода була холодна як лід, така, що аж зуби заломило. … Я знов узявся до газет та до війни на їхніх сторінках і помалу лив содову на лід у склянці з віскі.