РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик Posted on by / 0 Comment Легка музика, дзвін бокалів, приглушені голоси та чорна кошлата гора… Вона дихала, як жива, і скидалася на велетенського звіра, який заснув у країні ліліпутів.
РУДЕНКО Микола – Ковчег Всесвіту Posted on by / 0 Comment Мабуть, найголовніша з них – малий зріст: Максим здавався ліліпутом поруч Гулівера.
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment А от за ліліпутів гобіти куди більші.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment За роки незатребуваності вони мовби розучилися триматися на ногах, тож він перемістився з дивана, на якому до передбаченої фабричної опуклості додалися вікові ґараґулі й западини, на підлогу і так навколішках розставляв, а коли паркет натис коліна, вклався на бік і лежав, як Ґулівер біля ліліпутів.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment То свіфтівський Ґуллівер напружив м’язи і розірвав те ліліпутське мотуззя.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Гадаю, що я Гуллівер серед ліліпутів, і це означає насамперед скромність: адже Гуллівер був цілком пересічною істотою, тільки опинився там, де його пересічність назвали Людина-Гора, –
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Такий темперамент та такий гонор і такий, майже ліліпутний зріст і комарина сила.
