Результати пошуку слова: Ліниво
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Макс Штор ліниво відсуває статут і бере в руки бритву. … Макс із гидливою посмішкою ліниво вмочує щіточку в воду й намилює щоку. … Макс усе тою ж недбало-лінивою ходою перерізує порожній круг і наближається до гостей. … Макс, розлягшись у фотелі, заклавши ногу за ногу, ліниво й помалу запалює цигарку.
ЛЕМ Станіслав – Едем
Вони стояли, повільно окидаючи очима неозорий простір – порожній, з обрієм, що губився в пітьмі, із зорями, що ліниво й розмірено мерехтіли у височині. … Повертаючись, колесо ще раз вискочило з прокладеної борозни й знову поповзло ліниво, мовби з натугою, оточене біля основи хмаркою вшшдуваного в повітря перемеленого грунту.
ТОЛСТОЙ Олекcій – Аеліта. Гіперболоїд інженера Гаріна
Катрусі ліниво і жарко: Лось, сидячи поряд, кусаючи травинку, поглядає на русяву Катрусину голову, на засмагле плече з світлою смужкою шкіри між загаром і сукнею. … Довгошерсті тварини ліниво піднімалися, даючи дорогу людям, і відходили, перевалюючись на ведмежих лапах, повертали плескаті куці морди.
МАТІОС Марія – Нація
Його великі, трохи розкосі очі ковзали по людях якось гейби ліниво, гейби знехотя. … Проти сонця жовтіла суха трава – псюрка, ліниво пощипувана вівцями й ягнятами. … Із-за гір ліниво світив місяць. … ліниво вхопила останню думку. … А тим часом пішов сніг, ліниво стікаючи тоненькими цівочками по пальті.
АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі
Дністер жевріє, вигнувшись веселкою, жадібно впивається тонами надвечір’я, а височенні тополі на обох берегах лукаво зазирають у його лоно, ліниво й замислено перебираючи стрімкими вітами розсипане полум’яне намисто. … М’яко стулені Гордієві губи ліниво посіпувалися, йому явно не з руки було починати бесіду.