Skip to content їх голубитиме сонце і вітер, дівчата, й діти, й матері… З отакими от настроями, крізь золоті хвилі ланів, осяяних вечірнім промінням, а потім крізь ліричні сутінки вечорові, озвучені гомоном цикад і криком перепілок, котилася батарея тяжких гармат і безкінечний обоз постачання, погрюкуючи колесами, подзвонюючи… Кажуть, допомагає, створює ілюзію душевного спокою та лірично-романтичного настрою… Але все то – витрати, витрати, витрати… Поникав ще по кімнаті, для чогось зняв із стіни мачете, спробував лезо, розмахнувшись, розсік повітря (криця тонко задзвеніла) і, нудьгуючи, повісив мачете на місце. 