Skip to content Та, мабуть, таки доведеться в жнива весiлля справлять. …
– Такий, мабуть, перелесник, як ти! …
Ольга Василiвна, мабуть, нiколи не чула в iнститутi таких апостолiв. …
– То, мабуть, тепер час такий. …
От нiяким способом не зберусь полагодить своє житло: то нездужаю, то нiколи, а то просто-таки, мабуть, до того в мене хисту нема, – — Що ж, мабуть, ви таки маєте рацію. …
Ви, мабуть, з глузду з'їхали, що звертаєтеся до мене з таким проханням. …
А зараз я, мабуть–таки, краще піду приляжу, ви вже пробачте. …
— Що ж, мабуть, ви таки маєте рацію. …
А зараз я, мабуть–таки, краще піду приляжу, ви вже пробачте. — Хоча таки, мабуть, це вада, — …
Ось таких відвідин Роман, видно, не чекав, сподівався, мабуть, що Мамай йому все встереже, та ба не встеріг… …
Такий, мабуть, і зараз у нього погляд, і навіть у широких, круто піднятих плечах відклалась ніби зневага, принаймні усвідомлення своєї внутрішньої зверхності й правоти. І все ж Більбо, єдинчик Беладоннин, дарма що й з лиця був гобіт як гобіт і поводився, мов точнісінька копія свого статечного та завжди вдоволеного батечка, мабуть–таки, перейняв щось чудне від туківської вдачі. …
“Мабуть–таки, Філі”,- …
Але, мабуть, у таких місцях лишались якісь добрі чари, що були павукам не до вподоби. – Мабуть, у вас таки тріщина. …
Та, мабуть, таки тьмарився. …
– Мабуть, таки ні. …
Мабуть, таки є там якісь частини понад шосе. …
Мабуть, таки доведеться, і вже скоро. …
– Мабуть, ти все-таки подзвони лікареві,- сказала Кетрін.- Здається, це таки воно. мабуть, він таки запав в око і в душу маляреві, що той собор розписував. …
«А таки, мабуть, мав рацію!..» …
Правда, ті прямокутні ганчірочки, мабуть–таки, якось поміняли декому з них, особливо ж офіцерам, і їхні душі. …
Мабуть, таки вже пізно. …
– спитав лейтенант, усе-таки якось, мабуть, вловивши Максимову внутрішню посмішку. — Ні, я, мабуть, таки піду до церкви. …
— Ні, ти, мабуть, таки підеш до своєї хати! …
— Ні, мабуть, таки до церкви. …
Розуміється, вони не сріїоть стати в оборону од-верто, сміливо, але в глибині душ своїх вони, мабуть, усе ж таки чують свою неправду. …
Очі, мабуть, лишу, а вії й брови таки пофарбую. 