Манір Posted on by / 0 Comment мані́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний мані́р мані́ри родовий мані́ра мані́рів давальний мані́рові, мані́ру мані́рам знахідний мані́ра мані́рів орудний мані́ром мані́рами місцевий на/у мані́рові, мані́рі на/у мані́рах кличний мані́ре мані́ри [розм.]
Маніра Posted on by / 0 Comment мані́ра – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний мані́ра мані́ри родовий мані́ри мані́р давальний мані́рі мані́рам знахідний мані́ру мані́р орудний мані́рою мані́рами місцевий на/у мані́рі на/у мані́рах кличний мані́ро мані́ри
Маніжити Posted on by / 0 Comment мані́жив мані́жили жін. … мані́жила сер. … мані́жило Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник мані́живши
Маніяк Posted on by / 0 Comment манія́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний манія́к манія́ки родовий манія́ка манія́ків давальний манія́кові, манія́ку манія́кам знахідний манія́ка манія́ків орудний манія́ком манія́ками місцевий на/у манія́кові, манія́ку на/у манія́ках кличний манія́ку манія́ки
