Манити Posted on by / 0 Comment мани́в мани́ли жін. … мани́ла сер. … мани́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник мани́вши
Ман Posted on by / 0 Comment Ман – іменник чоловічого роду (місто в Кот д'Івуарі) відмінок однина множина називний Ман родовий Ма́на давальний Ма́ну, Ма́нові знахідний Ман орудний Ма́ном місцевий на/у Ма́ні, по Ма́ну кличний Ма́не*
Манути Posted on by / 0 Comment ману́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив ману́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа мані́мо, мані́м 2 особа мани́ мані́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ману́ манемо́, мане́м 2 особа мане́ш манете́ 3 особа мане́ ману́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … ману́в ману́ли жін.р. … ману́ла сер.р.
Маніжитися Posted on by / 0 Comment мані́жився, мані́живсь мані́жилися, мані́жились жін. … мані́жилася, мані́жилась сер. … мані́жилося, мані́жилось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник мані́жившись
Манеж Posted on by / 0 Comment мане́ж – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний мане́ж мане́жі родовий мане́жу мане́жів давальний мане́жу, мане́жеві мане́жам знахідний мане́ж мане́жі орудний мане́жем мане́жами місцевий на/у мане́жі, мане́жу на/у мане́жах кличний мане́же* мане́жі*
