Результати пошуку слова: Марта

 Добре, що ти вже прийшов… Марта стрiла його спокiйно i дiловито, їй було душно од вiчних турбот. … Марта помiтила змiну. … Марта чула, що їй нетрудно його зламати. … Марта легко зiтхнула. … – засмiялася Марта. … Се скрикнула Марта i перервала оповiдання. … – скрикнула Марта. … –  Вибачай, вибачай… я вже мовчу… Марта почервонiла.

Тим великим дуківським майном завідувала пол-ковникова сестра Марта, вдова по сотнику, та його приятель і товариш з походів, старий запорожець-оса-ул Терешко Ківш. … Пізнала його перша тета Марта, і то по голосі, а тоді вже всі пізнали. … Коли полковник возився з сином, то Марта і Терешко працювали від раня до ночі.

Відколи до кімнати ввійшла Марта з дитиною на руках і трохи вляглась подорожня метушня, речі, простір, навіть сам час помітно скрадали свої гострі кути, ласкаво всміхаючись. … — шарпнулась Марта. … — Таки розбудив.— Марта випередила його, взяла дитинча на руки.— Але вже хай, бо вночі не спатиме.

В хату входять Марта і другі міщанки, деякі з кошолками, деякі убрані в празникову одежу. … Марта. … Марта. … Марта. … Пидора стеле килима, Марта бере стільця і ставить посередині. … ВИХІД V Ті ж і Марта. … Марта. … Устя і Марта (сплеснувши руками). … Марта і Устя. … ВИХІД XIV Ті ж і Секлита Лимариха, Устя, Марта і Меронія, а потім і Галя.

Так закликала Рада Українських Поступовців у перших числах марта 1917 року українське громадянство. … По звідомленням ґазет українська маніфестація в Київі 19-го марта мала до 100.000 учасників. … з 16 марта 1917 року з приводу української маніфестації в Петрограді. … В початках марта (н.

А Марта лишилася у мене. … Якось раз так при недiлi прийшов вiн до нас, гадав, що Марта дома, а Марти не було, десь вийшла. … Марта от наша – нiчого дiвчина? … Але Марта якась неспокiйна весь день ходить, нудить, сама не знає чого. … Марта коло мене сидить i плаче. … Марта нiчо па то, тiлько здвигнула плечима i заплакала.

Коли Марта, одвічна Марта, вже не служниця, а член сім’ї, розповідала, як приходила жінка оцього гуцула, думаючи, що її чоловік ходить до сапогівської попаді, усміхнулася матушка гірко. … Марта — вона все знає, вона все бачить — каже: — … Марта вийшла довідатися. … Залюбувалися й матушка, й Марта.

Одна ж жінка, Марта їй на ім’я, прийняла Його в дім свій. … 40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? … 20 Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.