ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment Коні були слухняні, незрадливі, вони мчали у безвість, у темряві й у місячному сяйві, тугий вітер бив у обличчя вершникам, і вітер той мовби теж мав масть цих коней – вороний, як крило нічного птаха, жовтий, як лисячий хвіст, гарячий і смердючий.
