Результати пошуку слова: Метелик

Стала напружена і стиснута в собі, вже не годна витримувати мовчання, що пролягло між них, готова вже була ковзнути по золотих струнках свого павутиння, щоб таки пустити в того ясно-синього метелика, який тріпотів у прочілі, хоч дрібний струмінь отрути. Літали метелики, обпадаючи квіти, як бджоли, і пили з них солодкий нектар.

…метеликоло́вкам знахідний метеликоло́вку метеликоло́вки орудний метеликоло́вкою метеликоло́вками місцевий на/у метеликоло́вці на/у метеликоло́вках кличний метеликоло́вко* метеликоло́вки*

частували охочих неабиякими тістечками, а дівчатка одягалися, як малі близнючки у той доленосний день: у вовняні шнуровані бриджі та полотнині блузки з блакитними комірцями, схожими Ш метеликів. Наступною рухалася платформа з Рівного, вкрита від краю до краю зграями зеленкуватих метеликів.

Решта горіла ясним полум’ям, а клаптики кіптяви літали над ними, мов дрібні нічні метелики. Ось промайнула рівнина з пасмом стрімких вапнякових верхів, які біліли у місячному світлі, немов кістяк кажана-вампіра, потім з’явилися залиті сонцем джунглі, де серед ліан миготіли барвисті метелики.

сказав Єремія, і очі його погасли: прикрив він їх повіками… Був він справді старий і ветхий деньми і побачив сьогодні метеликів, які раптом покрили храм. Через це і видива з’являлися йому так часто: сьогодні побачив рій білих і зелених метеликів, які довго кружляли довкола нього.

і вже малинник, як нічне небо, світиться червоними зірочками, на кожному стовбурці яріють достиглі ягоди, на яких, борячись із вітром і тріпочучи крильцями, тут і там працюють бджоли; а на висохлій високій бадилині, що стирчить понад кущами, поважно розпустив крила жовтий метелик, звичайна капустянка.

який користався емблематичною збіркою «Symbola et emblemata selecta» (Амстердам, 1705), дає нам досить наочний опис емблематичних малюнків [ідеться про образи оленя, черепашки, Нарциса, метелика, Актеона тощо з діалогу «Алфавит»]». «… летает около свечи ночной метелик».

У підводних джунглях бродили вкриті панцирами істоти, повзали морські зірки, пурхали риби-метелики і, наче казкові гроти та замки, височіло громаддя коралів. Вії у неї оксамитні, як у метелика. Марно ворожити, коли вона бачила мене наскрізь, вивчала, ніби метелика на голці?