Результати пошуку слова: Мимохіть

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

Залізняк мимохіть відсахнувся. … Панна мимохіть оберталася в той бік, де стояв чернець, зустрічалася поглядом з його очима й зніяковіло опускала вії. … — зойкнула з болем у голосі Дарина й навіть мимохіть простягла руки до молодого ченця. … Почувши ці слова, Петро мимохіть випустив дишель з рук і кинувся до воза.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Posted on by / 0 Comment

Володимир мимохіть підійшов до вікна і побачив у срібних сутінках високу й худу постать – до неї збігалися звідусіль діти: одне, друге, п’яте. … Позирав вряди-годи вгору і мимохіть сподівався, що спалахне там ясно-синя сукня, яка привабила його була вранці, але обійстя гордо мовчало, оточене деревами й парканом.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Рука його була в потиску кріпка і дружня, а усмішка — привітна: здавалося, він чекав на мене з самісінького ранку; і поки я тиснув Пополудневі руку, і поки я грівся у його усмішці, мимохіть пригадалися бандерівські «летючки», у яких писалося також про Пополудня… … Я мимохіть перехрестився.

Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

Posted on by / 0 Comment

Ледве скинувши оком на портрет, він мимохіть ступив крок назад і аж зашарівся від задоволення. … Мимохіть піддаючись цим чарам, слухачі забували себе і радо йшли на клич його сопілки. … Він підвівся з крісла і заслонив портрет широкою ширмою, мимохіть здригнувшись від погляду на нього.

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

Настуня мимохіть склонила голову. … Але коли до її групи наближалися покупці, довга тресура в школі робила своє: мимохіть викликувала й у неї виучені рухи та погляди очей. … Мимохіть піднесла ручку і притиснула до грудей малий срібний хрестик від матері. … Мимохіть склонилася перед Кізляр-агою.

ЛЕМ Станіслав – Соляріс

Posted on by / 0 Comment

Я мимохіть напружив м’язи, але вже більше нічого не відчув. … Скло потьмяніло; я мимохіть зіщулився, наскільки мені дозволили це зробити пневматичні подушки, та наступної миті зрозумів, що то були хмари. … Я мимохіть пошукав очима під стелею в кутках вентиляційні решітки. … Я мимохіть зітхнув.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

помічає мимохіть Дмитро і починає дивитись у далечінь. … Знала, що найкраще зараз, наче мимохіть, запитати парубка, чого він до них навідується, та спиняв її глузливий погляд Івана. … Мимохіть зупинив уважний погляд на сухій яблуні. … і пригадав обережний натяк Романенка, мимохіть кинуті ним слова біля молотарки, злу пораду Моторного.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

Мимохіть уся симпатія моя відразу стала на його боці, і я всю дорогу інстинктово тулився до того куточка, де сидів цей незнаний приятель, ця людина в солдатській шинелі. … Часом здавалося мені, що я своїми вигуками ще й себе самого підбадьорюю (на пам'ять мимохіть прихо дили гуси – ой, гуси ж!),

ЛЕМ Станіслав – Едем

Posted on by / 0 Comment

Він усе ще, ніби мимохіть, торкався кінчиками пальців Координаторової ноги; той сидів не ворушачись і мовчав. … і він мимохіть позадкував. … Вони миттю кинулися до заростів, розірвали їхню стіну й попадали долілиць; руки мимохіть схопилися за приклади електрожекторів. … Люди внизу мимохіть здригнулися й відступили назад.