НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Чарiвнi окуляри
Я на мить скинув окуляри – ніякої трансформаторної будки, лише дерева й будинки, вулиця. … Ми начепили їх одночасно, в одну й ту ж мить… … Мить – і я вже по той бік, у Заекранії. … – Тут живе чарівник-годинникар Мить Митьович Часомір, – … – Ну, тоді я кличу Митя Митьовича, – … І в цю мить запіпікало, як по радіо.