Результати пошуку слова: Мокре
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Ану, покажи, що там у тебе… Духнович розмотав мокре ганчір’я з ноги. … Світло ліхтарика вихопила з темряви щетинисте мокре обличчя, грубі руки, що саме знімали багнет з гвинтівки, освітило полу плащ-палатки, якоїсь рябої, не нашої. … А вартовий уже підвівся, просто й буденно витирав руки об мокре листя, гомонів до Духновича: —
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Спочатку вогником пробігає біль по зігнутій спині, та незабаром розтає, і криця проворно зрізує зелені, з рожевими квітами, мережки покрученої березки, крапчасте плетиво мокрецю, рівні стріли мишію. … Воно мокре і липке від поту. … Мокре листя прилипало до босих ніг і спросоння шелестіло щось таке знайоме і тоскне.
Ремарк Еріх-Марія – Три товариші
Я поцілував її в мокре плече. … Мокре листя попало під колеса, – … Його обличчя ще й досі було мокре. … Він сидів на стільці, повернувши до мене мокре, широке обличчя; його волосся злипалось від поту, великий рот трохи скривився, а його погляд важко було витримати – стільки муки, болю і любові раптом з'явилося в його очах.
ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє
Дорога була слизька, рівчаки обабіч неї повні води, а поле за рядом придорожніх дерев навіть з вигляду надто мокре й розгрузле, щоб проїхати ним навпростець. … Поклавши весла на дно човна, я вхопився за залізне кільце, ступив на мокре каміння й опинивсь у Швейцарії. … За такої мокречі та сльоти годі було й думати десь гуляти.