Четверта заповідь – Андрій Чайковський
Слота не аби яка, і Василь почував, що на тілі робиться мокро і холодно, бо від разу похолодніло. … Як тобі мокро, то йди на двір просушитися… … Його полотняний халат поприліпав до мокрої сорочки, а коли зняв з голови високий капелюх, то з крисів вода хлюпнула. … — Та на вас не лише одежа, а й сорочка мокра.