ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
Це, однак, не означало, що настав світанок і розвіявся морок. … Я нічого не хотіла бачити, та в о н о розганяло перед мої сонним зором навіть морок. … Тоненький язичок газового полум’я ледь-ледь нагрівав повітря, і Канае морозило. … Невже я не бачив у ній, у них того мороку? … Я знав, що глибоко в душі Мотоко Моегі розбухає той морок.