Улас Самчук – Волинь
Там завжди тихо, таємничо, влiтку густий морок i пахне звiдти чимсь вогким i цвiлим. … Коли притисне мороз або як розпустить та стане болото… Що тодi в личаках? … Ах, ти мороко лиха,- каже мати. … – Ах, морочиш! … Там мороз, але добре вкутавшись у мамин жупан, насунувши батькову вовнянку та обмотавши добре хустою шию, хiба змерзнеш?