Результати пошуку слова: Мужик

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Мужик був крепкий, ніяк не хотів падати, а я бив із кулемета й бив». … Еге, хвалився придуркуватий Горох, пускаючи з рота зелену піну, я відвіз до Авраама мужика в германських кованих сапогах й у вишиваній сорочці, в чьом дєло? … Чекісти, видно, добре йому дали й мужик у вишиванці іспустив дух.

Суржик для інтеліґенції. Мацюк Р.

Posted on by / 0 Comment

За приклад процитую один відступ, який, нам так видається, ідеально в концентрованій формі містить до половини всієї сутности роману: „нас ростили мужики, обйобані як-тільки можна з усіх кінців, що потім такі самі мужики нас трахали, і що в обох випадках вони робили з нами те, що інші, чужі мужики зробили з ними?

МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка

Posted on by / 0 Comment

Але дачники вперто трималися за свої жалюгідні клапті землі і були схожі на того мужика в личаках з пореволюційного підручника історії, котрий чухав потилицю, стоячи на одній нозі, бо не мав куди поставити другу. … Ще на ходу з них вихопилося з десяток мужиків. … Ще на ходу з них вихопилося з десяток мужиків.

НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст.

Posted on by / 0 Comment

Приклaдiв пoдиву гiднoї сeлянськoї зaмoжнoстi в циx крaяx, дe, як гoвoрили рeвiзoрaм брaцлaвськi бoяри щe в 1545 р., мужик пишнiший i бaгaтший, aнiж пaн, мoжнa нaвeсти чимaлo. … Так, мешканці сіл Кулаги й Суботовичі Стародубського полку вистояли перед спробами обернути їх на мужиків понад тридцять років, з 1748 по 1779 р.

БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана

Posted on by / 0 Comment

Од всіх сторон ворогують, Огнем, мечем руїнують, Од всіх не маш зичливости, А не слушной учтивости; Мужиками називають, А підданством дорікають. … Московська цивілізація погорджує наукою, нехтує лицарством; усі від найбільшого боярина до найскромнішого мужика – то царські “раби”.

Тарас Григорович Шевченко – Наймичка. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Дурний мужик, а теж митикувати хоче!.. … А дурний мужик без жадного митикування прийшов до своєї нетопленої хати, глянув на голі стіни й, ніби протверезившись, скинув шапку, перехристився тричі й ліг на дубову, давно вже немиту лаву, промовляючи наче крізь сон: —

КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся

Posted on by / 0 Comment

Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; і що, було, Наум ні забажа, що ні задума, Настя (так її звали) ночі не поспить, усюди старається, б’ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось. … От Настя і каже мужикові: –