Володимир Набоков – Лоліта Posted on by / 0 Comment Пам'ятаю запах якоїсь пудри – яку вона, здається, крала в iспанської покоївки матерi – солодкавий, дешевий мускусний душок; вiн зливався з її власним бiсквiтним запахом, та знагла чаша моїх почуттiв сповнила край; неждана метушня пiд ближнiм кущем завадила їй перелитись.
