Результати пошуку слова: Нава
БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана
В її голосі пролунало таке благання, що Тарзан не наважився наполягати. … Він зрозумів, що жінка боялася цих людей і не наважувалася сказати правду перед ними. … І вона всміхнулася йому так ніжно, що Тарзан відчув: чоловік може наважитись і на далеко більший подвиг. … Він навіть не наважився вилаятись уголос.
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті
Механік Байл чекав на нього біля дверей, не наважуючись через Лео зайти. … Вважаючи, що двоє негідників не наважаться вбити його першого, особливо серед білого дня, – … А зараз хай ніхто не наважується йти за мною! … Вигляд цієї пустки гнітив мене, і я все ще не наважувався приземлитися, боячись потрапити в пастку.
ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу
вiдбивала вона: швидке, навальне фехтування кiлками, за яким сторонньому просто не встежити, нi, що не кажiть, а з них таки була пара, нема що! … все злилося, навально помчало навперейми, забиваючи дух, сто, сто двадцять, сто сорок, сто… сто шiстдесят? … навальний перехiд на iншу мову: губами, язиком, руками, –
Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма
Майже зариваючись носом у біле шумовиння, човен навально мчав уперед із розпущеними вітрилами – ні на клівері, ні на гроті рифи не були взяті. … Ліхтар зі свічечкою всередині відкидав таке слабке світло, що я з великими труднощами пробирався крізь безладно навалені купи всілякої всячини, йдучи майже навпомацки.
КУПЕР Джеймс Фенимор – Звіробій
Землевласники поділили між собою навіть таку глушину, куди самі ніколи не наважаться поткнути носа, щоб глянути на свої володіння. … Але, побий мене грім, я ніде не бачу ковчега, хоч закладаюся кожною шкурою, яку я добуду за літо, що Джуді не наважиться ступати своїми гарними малесенькими ніжками по такому чорному багні!
Гнат Хоткевич – Довбуш
Наварить якихось трав, напоїть — і скотина видужала. … І борсається Кралевич у навалі отих нових думок і ні одної з них не може продумати до кінця. … Шос навалюєси на мене — а не знаю, що й видкив… Відбила би, боронила — лиш не можу знати, хто мій ворих. … Коли який наважувався йти, припрошували єхидно ласкавими словами.