Навмани

прислiвник (навмання) незмінювана словникова одиниця

Олег Авраменко, Валентин Авраменко – Зорі в твоїх долонях

Повертівши пульт у руках, я навмання натиснув кілька кнопок, але нічого не сталося. Можна лише зробити перехід по одному з них навмання, а потім подивитися, куди нас занесе. –  Бо таких каналів сто мільярдів, і ймовірність потрапити навмання до конкретної, визначеної наперед зорі… ну просто неймовірна.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Ще навмання обізвався постріл, збільшився гомін. Засніженими полями, навмання бреде Дмитро зі своєю печаллю. Розлютований Дмитро зупинився понад вигибом яру, ще раз навмання розрядив берданку. Тепер у рев моторів вплітаються автоматні черги — фашисти, приклавши автомати до животів, навмання поливають свинцем мовчазний ліс.

БІЛИЙ Дмитро – Басаврюк XX

Моя рука наштовхнулася на рукоять меча і я, задихаючись, перехопив його лезом назад і навмання штрикнув собі за спину. Я брів навмання. Розгублені солдати навмання гатили по лісу, безладно скупчившись навколо перегорнутої вантажівки. Панотець піднявся і повільно побрів навмання, далі від жаскої галявини.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Зібравши всі сили, які тільки в них-ще зостались, всю буйну оту непокору, яку він ще не встиг із них вибити, мчали кудись навмання, справді як отой табун необїжджених коней, який швидше розіб’ється, ніж зупиниться на окрик. Потім взяв навмання чийсь паспорт, що лежав на купі зверху, розгорнув, прочитав рік народження: 1917.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Відстрілювалися з револьверів поспіхом, навмання, хоча Воронові вдалося зняти з коней двох найпрудкіших кавалеристів. Котрийсь із «червінців», глянувши, відвернувся і вистрілив навмання в його бік, та влучив у мертвого румака. Пальнув навмання, та іноді дурна куля влучає точніше, ніж прицільна.

Уайльд, Оскар – Портрет Доріана Грея

Він пустив стрілу просто так, навмання. Її маленькі руки простерлись навмання, немовби шукаючи його. Спохмурнівши, Доріан устав, підійшов до книжкової шафи і витяг навмання якусь книжку. Він пустив стрілу просто так, навмання. Її маленькі руки простерлись навмання, немовби шукаючи його.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Я жбурнув у ситняк мольберт і рушив, як сліпий, навмання у трави. Я тоді уподібнююся до скаженого пса, котрий, запінений і лютий, летить навмання в не відомі йому краї, де нібито проростає зілля… Я, немов сліпий, рушив навмання до дверей; Коржеві, певно, здалося, що я невидющо рушив на нього, бо стрілив у стелю.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Поїхали разом отак навмання? Уривки головної теми здаються розкиданими навмання, а насправді, вносячи у твір нові почуття, вони поступово ведуть героя від смерті до життя, від страждання до радості. –  Мабуть, така злива завдала шкоди городині Нісімото-сан,- вертаючись до столика, навмання проказав Канае.