ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Мусив сказати, що прийшов сюди на роботу і що отепер, розвів він рукою, все – володіння його, ба навіть і сам дід. … Навіть пацюки відчули його напругу і його наїття, нетерпляче шкребли пазурами підлогу, але залишеного хліба не торкали. … Не міг навіть розважно зняти мірку з елегантних ніжок, що довірливо щодня простягалися до нього.