БАРКА Василь – Жовтий князь
Виходячи в натовпі, бабуся поглядає на мальовання давніх літ, з якого видно браму, навскоси поставлену посередині; згори книга розпросторює світло, і обведена в огнений вінок. … Ніхто не ворушився в натовпі. … І молодиці з натовпу також підступили: аж підганяючи. … Враз натовп кидається до виходу, мов пожежа гонить; і теж – без слова.