Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ Posted on by / 0 Comment А ця пішла, хоч і повні комори всього мала, і Курики їй нічим ніколи не допекли, а вона пішла.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment За сільськими людьми вона не тужить, бо допекли їй в долах доволі, чи не на всі часи.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада Posted on by / 0 Comment От же ніщо тіє не оборонило ляхів і недоляшків: допекли козакам і поспільству до самого серця.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment … Катерина Сахнюківна оце кілька тижнів тому народила дитинку-дівчинку, а батьки їй дуже допекли, не менше й добрі люди – сусідоньки, бо дитинка та явилася на світ байстрячам; а … їхньої школи, складач веселих нищинських віршів, а ще химерніших пісень, як ото про нещасного комара, що полюбився мусі, він-таки, Григорій Комарницький.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Так допекли “цi”, що нiкому не може прийти на думку, щоби були ще гiршi.
ГРИМИЧ Марина – Варфоломієва ніч Posted on by / 0 Comment А вас, дорогі мої друзі, ніколи не відвідувало відчуття дикої насолоди через те, що ви допекли комусь до гарячого?
Володимир Малик – ШОВКОВИЙ ШНУРОК Posted on by / 0 Comment А з-під крутих брів виглядали допитливі чорні очі, пронизливого погляду яких не витримував ніхто, навіть сам султан Магомет. … Сторожі тут не було. … — Я знаю козаків: з турками вони ладні битися й задаром бо дуже вже ті допекли їм…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment Не були вони й товаришами по школі, але всі знали, що о. … Не один повіт знав о. … Куди було не приїде в гості, вже було наймити, погоничі надворі піднімають регіт. … Ви мене знеславили, опоганили перед цілим містом, ви мені допекли до живого серця.
Записки українського самашедшого – Костенко Ліна Posted on by / 0 Comment Раціо в мені явно переважало, поки не зустрів свою майбутню дружину. … Тоді на деякий час взяло гору емоціо, а тепер вже не знаю. … Не тому, що курорт, океан, екзотика. … Я так розумію, що цим жінкам допекли пріоритети чоловічої цивілізації.
Микола Олійник – Леся Posted on by / 0 Comment Ні поглядом не осягнути, ні перейти. … Вилізти на нього їй нічого не варто. … І як вона раніше не догадалася? … Невже місто? … Добре, що й нема його, а то заважав би тільки. … — Чим це ви так допекли старому, що скаржиться Ользі Петрівні?
