Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Як би воно вийшло — не знає; та в цей час з-за дерев вилетів невпинний бистрий танок, хтось схопив Марту за рукав, і Дмитро, невірно ступивши три кроки, попадає в ритм короголю і вже впевнено веде за собою високу дівчину. … — Який ти Хома невірний! … Така твоя любов невірна. … Біжи, невіро, скоріше, та Сидором не забудь поділитись.